Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка визначає порядок оцінки досягнення державними компаніями поставлених цілей, визначених у листі очікувань власника. Міністерство економіки розробило постанову для виконання норм Закону № 3587-IX, що вдосконалює корпоративне управління
Погодження за Національною програмою з інформатизації
Новий порядок оцінки спрямований на посилення контролю за ефективністю роботи держкомпаній. Він базується на листі очікувань власника, де чітко прописані цілі та очікувані результати діяльності підприємства.
Згідно з новим порядком, оцінка проводиться на основі щорічного звіту, який держкомпанії подають суб'єкту управління (Мінекономіки, відповідному міністерству або Кабінету Міністрів, тощо). Звіт має містити інформацію про досягнення цілей, визначених у листі очікувань власника.
Оцінка здійснюється за бальною системою і враховує виконання ключових показників ефективності (фінансові результати, виконання стратегічних планів тощо), які чітко визначені у листі очікувань.
За результатами оцінки діяльність компанії може бути визнана:
- ефективною;
- задовільною;
- незадовільною.
Результати оцінки враховуються при прийнятті управлінських рішень, зокрема, щодо керівництва компанії. Очікується, що новий порядок сприятиме підвищенню прозорості та підзвітності державних компаній, а також покращить корпоративне управління.
Довідково
Листи очікування – новий документ у системі планування, який запроваджує закон, що вдосконалює корпоративне управління. Це інструмент, через який держава визначає конкретні цілі для компаній – очікування щодо прибутковості, ліквідності та інших показників.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
