Мінекономіки оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку повернення (заміни) непридатних та небезпечних харчових продуктів»
Закупівля харчування в освіті: коли різні джерела фінансування
З метою гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та найкращими практиками ЄС ВРУ прийняла Закон України «Про захист прав споживачів» від 10.06.2023 № 3153-ІХ (далі – Закон № 3153).
У Законі № 3153 імплементовано законодавчі акти ЄС у сфері захисту прав споживачів, які спрямовані на врегулювання питань, пов’язаних, зокрема з торговельним обслуговуванням споживачів.
Так, встановили, що у разі придбання непридатного чи небезпечного харчового продукту споживач має право вимагати від суб’єкта господарювання заміни його на харчовий продукт, що є придатним для споживання, або відмовитися від договору та вимагати повернення сплачених коштів.
КМУ затверджує порядок повернення (заміни) таких харчових продуктів.
На сьогодні Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР регулює, зокрема, відносини між операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів.
Зокрема, забороняється обіг харчових продуктів, якщо ці об’єкти:
- небезпечні;
- непридатні до споживання.
Такі харчові продукти підлягають вилученню з обігу.
Ураховуючи, що Конституцією України закріпили стратегічний курс на набуття Україною повноправного членства в ЄС, створення механізму взаємодії між споживачем та суб’єктом господарювання під час повернення (заміни) непридатних та небезпечних харчових продуктів відповідатиме принципам, підходам та найкращим практикам ЄС.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
