Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт, який розмежовує окремі функції між центральними органами виконавчої влади.
Вебінар «Практичні аспекти зміни істотних умов договору про закупівлю»
Законопроєкт № 9219 був напрацьований Міністерством економіки в рамках реформи дерегуляції та враховує зміни, пов’язані з імплементацією законодавства Європейського союзу.
«Ухвалення проєкту дозволить передати окремі функції, покладені сьогодні на Державну службу України з питань праці іншим, більш дотичним до відповідних напрямів роботи центральним органам виконавчої влади. Йдеться, зокрема, про розмежування функцій щодо реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів, розслідування причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті, щодо дотримання законодавства про рекламу. Ключова мета – оптимізувати роботу держави за цими напрямками, удосконалити наявні механізми взаємодії між державою та бізнесом у відповідних сферах. І, як наслідок, спростити роботу бізнесу та покращити інвестиційний та бізнес-клімат», - зазначила заступник Міністра економіки Тетяна Бережна.
Законопроєкт № 9219 дозволить, зокрема, перерозподілити наступні функції Держпраці:
- реєстрацію та облік великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів – до МВС;
- технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті – до Міненерго та Держінспекції енергетичного нагляду;
- контроль за дотриманням законодавства про рекламу (щодо змісту реклами про вакансії) – до Держпродспоживслужби.
Як зазначили в Мінекономіки, рішення розроблялось з урахуванням:
- змін у функціоналі держорганів, які вже реалізовані в рамках наближення законодавства України до норм ЄС;
- відповідних зобов’язань, узятих Україною, що важливо для набуття повноправного членства в Євросоюзі.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
