20 квітня 2024 року оновлено норми, що регулюють процедуру надання Національним банком України окремих дозволів на проведення валютних операцій у разі надходження відповідного клопотання від Уряду.
Вебінар «Практичні аспекти зміни істотних умов договору про закупівлю»
Зміни внесені з метою узгодження нормативно-правових актів Національного банку із Законом України № 3624-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», що набрав чинності з 19 квітня 2024 року. Крім того, відповідні зобов'язання НБУ взяв на себе згідно з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Так, якщо раніше звернення Кабінету Міністрів України були ключовою підставою для ухвалення Національним банком окремого рішення щодо надання дозволу на проведення валютної операції, то від 20 квітня Національний банк також значною мірою орієнтуватиметься на власний аналіз можливих наслідків таких рішень. Національний банк, зокрема, братиме до уваги, чи узгоджується надання окремих дозволів на проведення валютних операцій із:
- цілями забезпечення макроекономічної, фінансової та зовнішньої стабільності;
- Стратегією пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Зазначені зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2024 року № 46 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», що набирає чинності з 20 квітня 2024 року.
Джерело: офіційний сайт НБУ
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
