Детективи Бюро економічної безпеки України направили до суду обвинувальний акт щодо фігурантки схеми незаконного заволодіння майном акціонерного товариства Укртатнафта.
Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Слідством встановлено, що організована злочинна група у перший день повномасштабного вторгнення росії вивела із рахунків підприємства понад двадцять мільйонів доларів США.
Службові особи підприємства уклали контракт на постачання сирої нафти та готували рахунки на проведення оплати. Розуміючи, що в цей період імпорт сировини неможливий, вони підробили документи, щоб імітувати закупівлю. Зокрема, підозрювані підробили контракти ідентичні оригінальним. Головною відмінністю була компанія, яка мала поставити сировину та отримати за це кошти.
Своєю чергою обвинувачена, керівник фінансового підрозділу підприємства, зловживаючи службовим становищем, підписала офіційні документи на оплату підконтрольній компанії, що зареєстрована у Швейцарії.
Детективи Бюро економічної безпеки України повідомили жінку про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального Кодексу України. Наразі на майно підозрюваної накладено арешт, обвинувальний акт скерований до суду.
Оперативний супровід здійснюють працівники Головного управління контррозвідувального забезпечення обʼєктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, процесуальне керівництво - прокурори Офісу Генерального прокурора.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
