Поточний ремонт будівлі Комунального некомерційного підприємства «Коростенська центральна міська лікарня» на Житомирщині був замовлений у підрядника, який навіть не має обладнання для роботи.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Цей факт з’ясували державні аудитори під час моніторингу закупівель відповідних послуг. Лікарня-замовник уклала три договори на проведення ремонту на загальну суму 10 млн грн з сумнівною компанією. Остання була визначена переможцем торгів, дарма що запропонувала послуги за найвищою серед учасників торгів ціною – більш ніж на 375 тис. грн. Також, розрахунок вартості вказаних послуг було здійснено всупереч як законодавству, так і умовам тендерних документацій замовника.
При цьому компанія-переможець не змогла підтвердити наявність у себе необхідного обладнання, яке б дозволило зробити повноцінний поточний ремонт. Через виявлені порушення аудитори звернулися до замовника з вимогою їх усунути та розірвати договори, щоб уникнути невиправданих втрат бюджету. Натомість лікарня знехтувала зауваженнями аудиторів і намагається оскаржити висновки в суді.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
