Поточний ремонт будівлі Комунального некомерційного підприємства «Коростенська центральна міська лікарня» на Житомирщині був замовлений у підрядника, який навіть не має обладнання для роботи.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Цей факт з’ясували державні аудитори під час моніторингу закупівель відповідних послуг. Лікарня-замовник уклала три договори на проведення ремонту на загальну суму 10 млн грн з сумнівною компанією. Остання була визначена переможцем торгів, дарма що запропонувала послуги за найвищою серед учасників торгів ціною – більш ніж на 375 тис. грн. Також, розрахунок вартості вказаних послуг було здійснено всупереч як законодавству, так і умовам тендерних документацій замовника.
При цьому компанія-переможець не змогла підтвердити наявність у себе необхідного обладнання, яке б дозволило зробити повноцінний поточний ремонт. Через виявлені порушення аудитори звернулися до замовника з вимогою їх усунути та розірвати договори, щоб уникнути невиправданих втрат бюджету. Натомість лікарня знехтувала зауваженнями аудиторів і намагається оскаржити висновки в суді.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
