13 грудня 2023 року набрав чинності оновлений Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, у якому значно розширено коло посадовців, які обґрунтовано мають такі ризики.
Нові нормативно-правові акти та зміни в законодавстві за листопад 2023 року, на які варто зважати замовнику
Зокрема, до цього Переліку тепер входять:
- керівники секретаріатів Верховної Ради України;
- працівники Офісу Президента України, у тому числі державні службовці категорії «В»;
- члени Рахункової палати, а також члени інших державних колегіальних органів;
- керівники підприємств, які здійснюють діяльність у галузі містобудування, житлово-комунального господарства; використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля; соціально-економічного розвитку; транспорту та дорожнього господарства; управління майном, торгівлі та розвитку підприємництва, призначення яких (укладання контракту з якими) здійснює міський голова міста Києва та Севастополя;
- члени наглядових рад господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток) належить державі, державного або комунального господарського об’єднання, державної холдингової компанії;
- заступники голів місцевих державних адміністрацій;
- керівники та заступники ТЦК та СП АР Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та керівники районних (об’єднаних районних) ТЦК та СП.
Що змінилося для цієї категорії посадових осіб:
- стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених посад необхідно буде проводити спеціальну перевірку;
- ці посадовці зобов’язані подавати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані;
- зазначені посадові особи при поданні декларацій повинні у першому розділі вказати, що вони займають посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків;
- декларації, подані зазначеними посадовими особами, підлягають повній перевірці.
Відповідний наказ від 6 листопада 2023 року № 249/23 набирав чинності з дня офіційного опублікування - 13.12.2023. З дня набрання чинності наказом № 249/23 втратить чинність рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків».
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
