21 листопада 2023 року Антимонопольним комітетом України схвалено проєкт розпорядження «Про затвердження Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Калькулятор заборгованості та штрафів
Проєкт розроблено відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та з урахуванням ч. 5 ст. 255 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
До цього часу підходи органів Антимонопольного комітету до визначення розміру штрафу було сформульовано в Рекомендаційних роз’ясненнях АМКУ від 9 серпня 2016 р. № 39-рр «Щодо застосування положень частин другої, п’ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Однак, цей документ мав лише рекомендаційний характер, не був нормативно-правовим актом, недотримання його положень не могло бути підставою для оскарження рішень органів Антимонопольного комітету про накладення штрафів у певному розмірі в суді.
Крім того, з урахуванням нагромадженої практики, визначені в Рекомендаційних роз’ясненнях підходи потребували вдосконалення та більш глибокої гармонізації з положеннями Керівних принципів Європейської комісії щодо способу встановлення штрафів, які накладаються згідно зі статтею 23(2)(а) Регламенту № 1/2003 (2006/С 210/02).
Розроблений проєкт Порядку спрямований на встановлення прозорих і чітких підстав і механізмів визначення розміру штрафу, які ґрунтуються на підходах Організації економічного співробітництва та розвитку і Європейської Комісії.
Проєктом Порядку, зокрема, визначаються:
- загальні засади визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- етапи визначення розміру штрафу;
- підходи до визначення базового розміру штрафу на основі економічних показників;
- обтяжуючі та пом’якшуючі обставини, відповідно до яких корегується базовий розмір штрафу;
- інші обставини, що впливають на розмір штрафу;
- механізми встановлення граничного розміру штрафу.
Джерело: офіційний сайт АМКУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
