Акт про демонтаж будівель, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних дій - бланк
В Україні презентували методику розроблення програми комплексного відновлення території територіальної громади (ПКВ). Відтепер кожна з 1469 українських територіальних громад, яка має підготувати таку програму самостійно, може спиратися на чіткий, покроковий алгоритм того, як зробити це правильно, на які дані спиратися, кого залучати для їх аналізу, як і на які кошти втілювати.
Про це повідомила Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. За її словами, пілотний проєкт Програми USAID DOBRE, метою якого було розроблення програм комплексного відновлення територій кількох українських територіальних громад, завершився наприкінці жовтня 2023 року. Його партнерами виступили 18 тергромад з Кіровоградської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей та їх обласні військові адміністрації. На основі проведеної з ними роботи вдалося розробити детальну покрокову методику.
Уся зібрана інформація аналізуватиметься з метою:
- спланувати чіткі, послідовні та вимірювані заходи з відновлення території;
- зробити попередні фінансово-економічні розрахунки основних етапів відновлення.
На сьогодні ПКВ не є обов’язковим документом для більшості територіальних громад. Практика свідчить, що програму розробляти недоцільно:
- громадам, території яких не мають значних пошкоджень і руйнувань;
- або які не є місцями концентрації комплексних соціально-економічних, інфраструктурних, екологічних чи інших кризових явищ.
У разі пошкодження лише незначної частини об’єктів можна обмежитися програмою відновлення частини території або взагалі зосередитися на планах відновлення та документах стратегічного планування.
Замислитися над розробленням ПКВ варто громадам, які:
- зазнали істотних руйнувань;
- збезлюднені;
- потребують серйозного перепрофілювання, наприклад у зв’язку із закриттям чи релокацією значної частини бізнесу;
- або, навпаки, до яких перемістилося чимало населення чи підприємств.
При цьому, це обов’язкова вимога для громад, території яких віднесені або можуть бути віднесені до функціонального типу «територія відновлення».
Одним з найбільших і кропітких етапів розроблення ПКВ є збір та аналіз вихідних даних. У програмі мають міститися певні набори даних, зокрема:
- загальний опис території, для якої вона розробляється: географічне розташування, загальна економічна і екологічна оцінки, кількість постійного населення, кількість тимчасово переміщеного населення;
- інформація про наявність містобудівної документації на території тергромади, аналіз її актуальності та ступінь її реалізації;
- аналіз ресурсів території для відновлення життєдіяльності території тергромади;
- інформація про потребу здійснення розмінування, демонтажу зруйнованих будівель і споруд, рекультивації земель тощо;
- інформація про шкоду, заподіяну бойовими діями, терористичними актами, диверсіями, надзвичайними ситуаціями і аналіз її негативного впливу;
- інформація про технічні можливості, економічну доцільність відновлення пошкоджених об’єктів шляхом виконання робіт з реконструкції, реставрації, капітального чи поточного ремонту;
- обґрунтовані пропозиції щодо відновлення навколишнього природного середовища, збереження та розвитку природоохоронних територій та об’єктів;
- інформація про технічні можливості, економічну доцільність відновлення об’єктів шляхом нового будівництва або пропозиції щодо будівництва нових об’єктів замість тих, що зазнали пошкоджень або зруйновані, з визначенням застосування проєктів повторного використання та розроблення індивідуальних проєктних рішень;
- інформація про необхідні заходи інженерної підготовки та інженерного захисту території;
- обґрунтовані пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій тергромади з урахуванням наявних забудови та містобудівної документації;
- пропозиції щодо внесення змін або розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;
- обґрунтовані пропозиції щодо перенесення об’єктів виробничої сфери;
- загальні підходи та пропозиції щодо комплексного відновлення, розвитку території та заходи для їх реалізації з визначенням пріоритетності, з урахуванням норм і нормативів щодо просторового планування та землекористування, захисту навколишнього природного середовища та природних ресурсів, забезпечення населення закладами і послугами, що в них надаються, охорони культурної спадщини, розвитку транспорту та інженерної інфраструктури тощо;
- попередній фінансово-економічний розрахунок для забезпечення заходів комплексного відновлення території;
- пропозиції щодо джерел фінансування заходів для забезпечення комплексного відновлення території.
Крім цього, окрему увагу слід приділити збору пропозицій громадськості. Олена Шуляк пояснила - як показала перша практика, формалізовані підходи в жодному випадку не дали належного результату, зокрема:
- мешканці та бізнес або не звертали увагу на відповідні оголошення;
- або не розуміли значущості Програми;
- або не вірили у свою роль у цьому процесі;
- або не були здатні сформулювати питання чи пропозиції.
«Фактично в усіх випадках розроблення пілотних Програм було вирішено продовжити строк збору пропозицій від громадськості та розширення каналів комунікації. Хоча на старті було використано досить широкий спектр каналів — вебресурси громади, місцеві ЗМІ, групи та сторінки в соціальних мережах тощо», - зазначила Шуляк і додала, що велику роль відіграли цільові комунікації: безпосередньо з місцевим бізнесом, профільними громадськими та іншими неурядовими організаціями.
Невіддільною складовою ПКВ є план реалізації такої Програми, який містить перелік і зміст заходів, відповідальних виконавців, строки та індикатори їх реалізації.
«Процес відновлення триватиме багато років і коштуватиме сотні мільярдів гривень. Це будуть і бюджетні кошти, і кошти міжнародних донорів. Тому наша спільна мета — використати їх максимально ефективно. Ми маємо чітке розуміння, що у багатьох випадках потрібно не відбудовувати те, що зруйновано, у тому ж вигляді, у тих же локаціях, а варто переосмислити інфраструктуру, аби вона була орієнтована вже на подальший розвиток у повоєнний час», - підсумувала Олена Шуляк.
Джерело: офіційний сайт ВРУ
