19 вересня Уряд ухвалив низку важливих антикорупційних рішень. Зокрема, схвалив законопроєкт про ратифікацію угоди з Організацією економічного співробітництва та розвитку.
Серед ухвалених рішень, зокрема:
- законопроєкт про ратифікацію угоди з Організацією економічного співробітництва та розвитку. Україна приєднається до робочої групи щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях;
- законопроєкт, що приводить українське законодавство до стандартів Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ведемо діалог з FATF щодо включення росії до «чорного списку» Групи за фінансування тероризму;
- методологія визначення кінцевого бенефіціарного власника підприємства. Цим рішенням продовжуємо імплементацію стандартів FATF, виконуємо умови отримання макрофінансової допомоги від ЄС та зобов’язання на шляху до членства в Євросоюзі.
Джерело: Telegram-канал Тараса Мельничука
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
