Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості», ухвалений на вимогу Міжнародного валютного фонду.
За словами першого заступника голови Податкового Комітету Ярослава Железняка, законопроєкт допоможе краще передбачувати та планувати державний бюджет, керувати боргом та враховувати ризик-менеджмент держгарантій.
Відповідно до домовленостей, проєкт Закону:
- відновлює середньострокове бюджетне планування з наступного року;
- відновлює дію статті 52 Бюджетного кодексу і дає право переглядати лише оборонні видатки;
- дозволяє розгляд у Парламенті лише тих бюджетних змін, які мають позитивний висновок Мінфіну;
- встановлює обмеження держгарантій: держгарантії за рішенням Кабміну не більше 3% загальних доходів держбюджету, граничний обсяг держгарантій на основі міжнародних договорів визначається Законом про Держбюджет;
- відновлює розробку Стратегії управління держборгом на 2024—2026 роки, яку Мінфін має подати вже до 25 жовтня 2023 року.
Джерело: Telegram-канал Ярослава Железняка
Після проведення моніторингу закупівель Держаудитслужба складає висновок про порушення замовником законодавства, а він з цим не згоден? Тоді замовник має право оскаржити рішення Держаудитслужби. Як та у який строк це можна зробити? На що звернути увагу при підготовці доказової бази?
У замовників часто виникають питання стосовно того, як правильно проводити закупівлі до 50 тисяч під час воєнного стану, хто повинен цим займатися. Роз’яснюємо усе по порядку.
Підсумовуємо законодавчі нововведення жовтня. Переконайтеся, що нічого не пропустили!
З 1 вересня 2026 повернулась переговорна процедура закупівлі за Постановою № 1178. Тримайте роз’яснення, що таке переговорна процедура закупівлі в умовах воєнного стану
Що таке аномально низька ціна, як її визначають та як діяти, коли учасник подав тендерну пропозицію з аномально низькою ціною
