Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості», ухвалений на вимогу Міжнародного валютного фонду.
За словами першого заступника голови Податкового Комітету Ярослава Железняка, законопроєкт допоможе краще передбачувати та планувати державний бюджет, керувати боргом та враховувати ризик-менеджмент держгарантій.
Відповідно до домовленостей, проєкт Закону:
- відновлює середньострокове бюджетне планування з наступного року;
- відновлює дію статті 52 Бюджетного кодексу і дає право переглядати лише оборонні видатки;
- дозволяє розгляд у Парламенті лише тих бюджетних змін, які мають позитивний висновок Мінфіну;
- встановлює обмеження держгарантій: держгарантії за рішенням Кабміну не більше 3% загальних доходів держбюджету, граничний обсяг держгарантій на основі міжнародних договорів визначається Законом про Держбюджет;
- відновлює розробку Стратегії управління держборгом на 2024—2026 роки, яку Мінфін має подати вже до 25 жовтня 2023 року.
Джерело: Telegram-канал Ярослава Железняка
Розглянемо, яку інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) мають підтверджувати учасники закупівлі та чи вимагати довідку про кінцевого бенефіціара
У яких випадках замовник зможе укласти прямий договір за Особливостями? Коли звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, публікувати обов'язково, а коли — ні? Детально у статті
Проаналізуємо вимоги пункту 47 Особливостей та пояснимо, за яких підстав відмовляти в участі у відкритих торгах. А також коли вимагати довідку за пунктом 47 Особливостей, а коли - ні
Скачайте зразок протоколу уповноваженої особи, щоб оформити рішення про продовження строку укладання договору до 60 днів
За результатами яких закупівель оприлюднювати звіт про договір без ЕСЗ, яку інформацію має містити такий звіт — у статті
