Господарський суд міста Києва 22 червня 2023 року відмовив у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика морозива Хладопром» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Комітету від 30.12.2022 № 470-р
Цим рішенням Комітет визнав, що підприємство поширювало неправдиву інформацію про склад свого продукту - морозива.
АМКУ нагадує, під час відповідного розгляду справи Комітет виявив, що ТОВ «ФМ Хладопром» (виробляє понад 27 видів морозива, зокрема, під назвами «Хрещатик», «Каштан», «Хладик», «Артек», «Волошкове поле» та ін.) на упаковках морозива вказував інформацію про наявність у його складі коров’ячого молока. Водночас Комітет під час проведення дослідження встановив, що у вересні та листопаді 2020 року підприємство не закуповувало коров’ячого молока та, відповідно, не використовувало його при виготовленні морозива «пломбір». Натомість виробник замінив у складі свого продукту питне коров’яче молоко на інший інгредієнт - сухе знежирене молоко.
АМКУ зауважує, що питне коров’яче молоко та сухе молоко не є тотожними складниками, адже ці сировини виробляються за різними технічними умовами. Відповідно, поширена виробником інформація про склад його продукту є неправдивою, в той час як згідно з законодавством, у маркуванні усіх продуктів мають зазначатися лише ті інгредієнти, що дійсно використовувалися під час їх виробництва.
Розміщення на упаковках морозива відомостей про наявність у його складі молока коров’ячого питного, яке насправді не використовувалось під час виробництва у вересні та листопаді 2020 року, вводить в оману споживачів. Відтак ТОВ «ФМ Хладопром» було визнано порушником законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. На відповідача накладено штраф у розмірі 1 370 433 грн.
Джерело: офіційний сайт АМКУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
