Перелік документів, необхідний для працевлаштування внутрішньо переміщених медиків в інші ЗОЗ

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

МОЗ надало роз'яснення щодо врегулювання питання забезпечення робочим місцем медпрацівників, які через війну втратили можливість працювати за основним місцем роботи й наразі працюють у медзакладах інших регіонів України

На сьогодні внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України багато медиків втратили свої робочі місця та вимушені шукати інші можливості працевлаштуватися у безпечніших регіонах. 

В МОЗ зазначили, що порядок працевлаштування в іншому закладі охорони здоров’я для внутрішньо переміщених медичних працівників такий же самий, як і в разі звичайного працевлаштування. Медик подає стандартний пакет документів, зокрема:

  • паспорт або ID-картка — документ, що засвідчує особу;
  • ідентифікаційний номер;
  • документ, що підтверджує освіту та професійну кваліфікацію (диплом, сертифікат лікаря-спеціаліста, посвідчення про кваліфікаційну категорію);
  • документ, що підтверджує професійний стаж (трудова книжка);
  • заява з проханням про прийняття на роботу.

Якщо під час війни особа загубила документи або не має можливості їх забрати чи отримати, то відповідно до ст. 14-1 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», безконтактний електронний носій (ID-картка) та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, сформовані у сервісі «Дія», мають таку ж юридичну силу, що й звичайні, паперові оригінали. Тому у разі втрати паспорта варто використовувати мобільний застосунок «Дія».

Подати документи на оформлення ID-картки та закордонного паспорта, а також відновити втрачені документи можна у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). 

Слід зазначити, що наразі жодних ускладнень з кадровим забезпеченням у сфері охорони здоров’я немає. 

Міністерство охорони здоров’я України врегулювало питання забезпечення робочим місцем медпрацівників, які через війну втратили можливість працювати за основним місцем роботи й наразі працюють у медзакладах інших регіонів України.

Мова йде про питання тимчасового залучення медиків із числа внутрішньо переміщених осіб у заклади охорони здоров’я, яке врегульовано наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.03.2022 р. № 414 «Про облік та табелювання медичних працівників, які надають медичну допомогу поза основним місцем роботи в період воєнного стану на території України». Відтак, облік робочого часу медпрацівника здійснюється у закладі, до якого його направлено. Потім ці дані спрямовуються до закладу за основним місцем роботи, після чого він отримує заробітну плату. 

Станом на сьогодні, можливістю працевлаштуватися в іншому медичному закладі вже скористалися 4 577  внутрішньо переміщених медичних працівників.

Серед них:

  • 2 055 лікарів;
  • 1 658 фахівців (медичні сестри/брати, акушерки, фельдшери, асистенти фармацевти);
  • 864 технічні працівники. 

Найбільше працевлаштованих лікарів та інших професіоналів у сфері охорони здоров’я зареєстровано у:

  • Львівській області – 285;
  • Дніпропетровській області – 208; 
  • Полтавській області – 146 осіб.

Найбільше працевлаштованих медичних сестер та інших фахівців у сфері охорони здоров’я зареєстровано у:

  • Дніпропетровській області – 334;
  • Запорізькій області – 199; 
  • Полтавській області – 172 особи. 

Міністерство охорони здоров’я України й надалі робитиме все можливе, щоб українські медики мали можливість продовжувати надавати медичні послуги в Україні та отримувати за це гідну оплату праці під час війни.

Джерело: офіційний сайт МОЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Статті за темою

Усі статті за темою

Акт надання послуг: як скласти

Законодавство не встановлює чіткої форми акту наданих послуг, однак цей документ має містити обов’язкові реквізити первинного документа. Підкажемо, як без помилок скласти акт приймання-здачі послуг
14205

Відповідальність у сфері закупівель: судова практика

Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
49539

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді