З метою безпеки споживачів затверджено «Порядок обміну інформацією між Міністерством охорони здоров’я України, державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» та Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у сфері обігу лікарських засобів та медичних виробів».
Обрати ▶ Порядком визначаються особливості обміну інформацією між зазначеними інституціями. Так, Держлікслужба подає до МОЗ та Держцентру:
- дані про заборону та відновлення обігу лікарських засобів;
- інформацію про відсутність ефективності ліків, про виявлені критичні порушення або фальсифікацію;
- результати проведення перевірок відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP та додержання ліцензійних умов виробництва.
Крім того, якість лікарських засобів та їх виробництва корелюється з міжнародними стандартами, а саме: з Європейською Фармакопеєю, Фармакопеями Японії та США, з даними Європейського директорату з якості лікарських засобів (EDQM) та Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S).
Встановлюється також взаємодія лабораторій Держлікслужби і Центру та здійснення інформаційного обміну між ними.
Також затверджений Порядок регламентує механізм обміну документами та інформацією, що дозволить оптимізувати взаємодію між МОЗ, Держлікслужбою та Центром. Така взаємодія гарантуватиме швидке відстеження та виявлення субстандартних та неякісних лікарських засобів та медичних виробів задля безпеки споживачів.
Джерело: офіційний сайт МОЗ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
