Чи правомірно Держаудитслужба запитує про довідки з податкової та МВС в перші дні війни

1120

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
Наталія Заєць
експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
Наразі аудитори звертаються до замовників та просять пояснити, чому у перші дні війни переможець процедури закупівлі не завантажив довідки з податкової та МВС? Але ж тоді всі реєстри не працювали. Чи правомірним є таке звернення аудиторів?

gd-1-min.png

Так, пояснимо чому.

На вимогу пункту 3 частини 1 статті 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

Ця норма — імперативна. Якщо згадані умови наявні, вона зобов’язує замовника відхилити тендерну пропозицію учасника-переможця, незважаючи на обставини.

На початку воєнного стану Мінекономіки повідомило: якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся.  Підставою для цього обирають частину 5 статті 32 Закону № 922 — якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили (лист від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06).

Щоб належно забезпечити потреби під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, замовники для закупівлі товарів, робіт і послуг могли керуватися Постановою № 169.

додаток
Теми:
Контроль і відповідальність Перевірка закупівлі ... всі

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
153

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1159

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5286

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23727

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8335

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді