Значення понять «торгівля» та «торговельна діяльність» в межах господарської діяльності

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Поняття «торгівля» та «торговельна діяльність», в межах господарської діяльності, є різні за своїм значенням.

 

Поняття «торгівля» та «торговельна діяльність», в межах господарської діяльності, є різні за своїм значенням, оскільки «торговельна діяльність» є ширшим поняттям за «торгівлю» та включає в себе, окрім належних виключно йому ознак, і ті ознаки, які притаманні поняттю «торгівля».
При цьому, поняття «сфера торгівлі» означає не стільки діяльність, скільки суспільні відносини, у які вступають суб’єкти торговельної діяльності. Наприклад, відносини, пов’язані з укладенням договорів, спрямованих на продаж товарів, є цивільно-правовими відносинами.

Відповідно до ст. 263 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями «торговельну діяльність» тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівковий та безготівковий розрахунок.

Згідно з Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля» торговельна діяльність – ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам, або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача.
Частиною третьою ст. 263 ГКУ передбачено, що господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання й збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля й громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності й інша допоміжна діяльність із забезпечення реалізації товарів (послуг).
Нормативно-правове визначення кожної з наведених форм встановлено ГКУ, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями та відповідними законодавчими актами.

Під такою формою торговельної діяльності як «Матеріально-технічне постачання та збут», у тому числі продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, як власного виробництва, так і придбаних у інших суб’єктів господарювання, слід розуміти поставку товарів, що у випадках, передбачених ГКУ, здійснюється на підставі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб.

Водночас, «Виробництво» – процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку; «Торгівля» – процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні – вид підприємницької діяльності, пов’язаний з купівлею-продажем товарів.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) однаково розповсюджує свою дію як на продаж товарів власного виробництва, так і продаж товарів, придбаних у інших суб’єктів господарювання, про що зазначено у преамбулі Закону № 265.

Джерело: офіційний сайт ДПС

 

 

 

додаток

Держзакупівлі

Статті за темою

Усі статті за темою

Скасування рішень в публічних закупівлях

У кожній закупівлі замовник приймає рішення. Вони можуть бути правильні або ж помилкові. Замовник несе за них відповідальність. Розглянемо, які вимоги встановлює законодавство до таких рішень
35

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5199

Довідка про корупційні правопорушення

У статті роз’яснюємо, що таке «довідка про корупцію», як її сформувати, коли замовник має право її вимагати та яку позицію з цього питання займають ДАСУ і суди. Також подаємо покроковий алгоритм дій замовника
64

Настанова з визначення вартості будівництва з додатками

Настанова з визначення вартості будівництва затверджена Наказом Мінінфраструктури 01 листопада 2021 № 281. З того часу Настанова зазнала 4-х змін. Скачайте актуальний текст цього нормативного документа разом із додатками
13165

Референтна ціна: на що зважати закупівельнику

Один із принципів публічних закупівель — максимальна економія, ефективність і пропорційність. Реалізувати його допомагає референтне ціноутворення під час державних закупівель — механізм, який держава запровадила для контролю цін. Як працює референтне ціноутворення під час державних закупівель — розглянемо у статті
4169

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді