Бюро економічної безпеки України (БЕБ) повідомило про підозру директору компанії за ухилення від сплати податку на понад 14 млн грн.
Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України викрили службових осіб суб’єкта господарської діяльності в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.
Було встановлено групу осіб, які умисно та за попередньою змовою, документально оформили «нетипові» безтоварні операції з постачання соняшникової олії підприємству з ознаками «фіктивності» на загальну суму 86,6 млн грн.
Крім того, директор товариства вніс у податкові декларації підприємства завідомо неправдиві відомості та в подальшому подав їх до податкової служби, в результаті чого ухилився від сплати податків на суму понад 14 млн грн.
Співробітники БЕБ повідомили директору компанії про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Запобіжний захід не обирався.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками правопорушень: умисне ухилення від сплати податків (ст. 212), внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ст. 366), привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ст. 191) та кримінальне правопорушення, що вчинене групою осіб (ст. 28) КК України за процесуального керівництва прокурорів Офісу генерального прокурора України триває.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
