Експертиза НАЗК щодо законопроєкту про прискорений перегляд ліцензій та дозволів для бізнесу

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело антикорупційну експертизу проєкту закону про прискорений перегляд ліцензій та дозволів для бізнесу, розробленого Мінекономіки України.

«Виявлені у процесі експертизи недоліки можуть призвести до негативних наслідків, таких як довільне визначення вичерпного переліку регуляторних інструментів – без чітких критеріїв та належної кваліфікації для прийняття рішень, а також створення необгрунтованих переваг чи тягарів для учасників ринку. Тому НАЗК розробило пропозиції для усунення зазначених корупційних ризиків», – зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков. 

Що рекомендує НАЗК?

По-перше, регулювання, пропоноване проєктом закону в частині покладання на Уряд повноважень щодо визначення вичерпного переліку регуляторних інструментів, не узгоджується з нормами Конституції України та спеціальних законів, якими встановлено, що вичерпний перелік регуляторних інструментів визначається виключно законом. НАЗК рекомендує привести його у відповідність до Конституції і закону.

По-друге, відповідно до законопроєкту, спеціальна комісія має розглядати пропозиції центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), які формують політику у відповідних сферах економіки щодо застосування інструментів державного регулювання. НАЗК рекомендує передбачити залучення представника відповідного ЦОВВ, визначити процедуру розгляду Комісією пропозицій ЦОВВ, встановити критерії під час формування Комісією переліку інструментів державного регулювання та прийняття рішення про його затвердження. Адже відсутність гарантій компетентності, чітких критеріїв оцінкиі та прозорості в роботі Комісії може призвести до неефективних заходів щодо перегляду інструментів регулювання, а також надасть змогу Комісії приймати рішення довільно та упереджено.

Також НАЗК пропонує виключити ті положення законопроекту, які можуть призвести до прийняття регуляторних актів з порушенням принципів державної регуляторної політики, непрозорого регулювання бізнесу та посиленням адміністративного тиску при видачі ліцензій та інших документів дозвільного характеру.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
144

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1147

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5268

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23589

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8316

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді