Мінрозвитку у листі від 11.09.2026 № 15583/28/14-26 надало роз’яснення щодо застосування постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 з урахуванням змін, внесених постановою від 26.08.2026 № 1073
Фіксація пошкоджень державного майна для відновлення
Документ містить відповіді на практичні питання замовників, учасників закупівель та підрядників щодо проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, оформлення звітів і визначення кошторисної вартості будівництва.
Зокрема, у листі розглянули:
- порядок подання звіту з аналізу цін та перевірки його реєстраційного номера в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ);
- випадки подання звіту в паперовій формі та можливість делегування аналізу цін іншій особі;
- використання публічної інформації про ціни й електронних цінових пропозицій, а також обґрунтування відсутності їх достатньої кількості;
- особливості аналізу цін на ціноутворюючі та неціноутворюючі матеріальні ресурси;
- застосування кошторисних норм до приведення їх у відповідність із постановою КМУ від 19.11.2025 № 1512 (далі — постанова № 1512);
- врахування винагороди за цивільно-правовими договорами під час підтвердження фактичного рівня заробітної плати та джерела компенсації її збільшення;
- перелік і строки завантаження документів підрядником до ЄДЕССБ, порядок подання виробниками та постачальниками інформації до бази даних цін.
Для матеріальних ресурсів, які сукупно становлять 60% загальної вартості матеріальних ресурсів, передбачили використання щонайменше трьох цінових пропозицій. Якщо отримати необхідну кількість пропозицій не вдалося, надсилання запитів та відсутність відповідей можуть бути обґрунтуванням для використання додаткових джерел інформації.
Міністерство звертає окрему увагу на етапність застосування нових правил:
Термін / Дата | Ключова зміна / Вимога |
01.09.2026 | Набрання чинності постановою КМУ від 26.08.2026 № 1073. |
01.01.2027 | Початок дії вимоги щодо обов'язкового проведення аналізу цін матеріальних ресурсів та подання звітів при твердій договірній ціні. |
До 01.08.2027 | Для об’єктів кошторисною вартістю до 1,5 млн грн замовник самостійно визначає порядок аналізу цін власним організаційно-розпорядчим документом. |
З 01.08.2027 | Аналіз цін для всіх об’єктів (незалежно від загальної кошторисної вартості) здійснюється виключно за правилами постанови № 1512 та Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затвердженої наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (Настанова № 591). |
Також роз’яснено, що новий звіт для укладення договору подавати не потрібно, якщо переможець не змінював ціни на матеріальні ресурси в розрахунку договірної ціни, а наявний звіт залишається чинним.
Джерело: офіційний сайт Будстандарту
Дізнайтеся, навіщо замовнику включати протокол договірної ціни у договір підряду під час закупівлі робіт
При проведенні тендера замовник повинен визначити вид ціни ще в проекті договору. При цьому він може зазначити, що тверда чи динамічна ціна, вирішиться при переговорах з учасником, якого буде обрано переможцем, на стадії підписання договору
Інформацію про предмет закупівлі медвиробу в електронній системі зазначають за його кодом та назвою відповідно до національного класифікатора НК 031:2024 «Класифікатор медичних виробів». Тож скачайте класифікатор, щоб завжди мати його під рукою
Настанова з визначення вартості будівництва затверджена Наказом Мінінфраструктури 01 листопада 2021 № 281. З того часу Настанова зазнала 6 змін. Скачайте актуальний текст цього нормативного документа разом із додатками
Проєктно-кошторисна документація — це основний документ в будівництві, що закладає вимоги до об’єкта. Будь-яке будівництво починається з проектування та складання кошторису витрат. Але чи є розробка ПКД окремим предметом закупівлі, чи це частина робіт з будівництва, хто її має замовляти та на підставі якого документа розробляти? Експерт роз’яснює все детально
