АМКУ розглянув поточний стан конкуренції та поглиблення кризи на ринках світлих нафтопродуктів
Протягом цієї кризи індекси та ціни на світлі нафтопродукти у світі зростали на понад 100%, що об’єктивно впливало в значній мірі і на розмір роздрібної ціни на бензин та дизпаливо, оскільки закупівельна вартість пального в Україні складає майже половину роздрібної ціни. Іншою найбільшою складовою кінцевої роздрібної ціни на пальне є податкове навантаження — податок на додану вартість та акциз. Їх сукупний розмір у структурі роздрібної ціни сягає понад 40%.
Оскільки ПДВ розраховують у відсотковому відношенні до митної вартості пального та акцизу, суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело й до відповідного збільшення суми ПДВ. Під час різкого коливання (насамперед збільшення) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на самих учасників ринків, а у кінцевому результаті перекладається на споживачів, бо саме вони і сплачують ці податки, які включені у кожен літр пального на АЗС.
Закупівля бензину та дизельного палива за вимогами Особливостей
До того ж в Україні вже другий рік діє Закон України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» від 21.11.2023 № 3484-IX (далі — Закон № 3484-IX), який зобов’язує суб’єктів ринку формувати та зберігати відповідні (резервні) запаси нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи, що створює окремий додатковий фінансовий тиск, який в свою чергу теж впливає на збільшення кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.
Значне одночасне збільшення закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може:
- звужувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою, насамперед за рахунок ціни;
- створювати додаткову потребу в нарощуванні оборотного капіталу;
- непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими спроможностями.
Здатність окремих операторів АЗС, насамперед невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена. Серед можливих наслідків:
- послаблення конкурентного тиску;
- вихід з ринків окремих учасників;
- підвищення рівня концентрації на відповідних ринках.
Сукупність перелічених вже наявних та потенційно можливих економічно небезпечних явищ є загрозою, що потребує своєчасного втручання та комплексного вирішення, і не тільки з боку АМКУ, оскільки певна їх частина знаходиться поза межами дії законодавства з захисту економічної конкуренції.
Щоб об’єднати зусилля всіх дотичних органів влади та врегулювати ситуацію, важливу для всіх галузей економіки, АМКУ вирішив звернутися до КМУ з пропозиціями щодо вдосконалення окремих механізмів державного реагування на кризові явища на ринках нафтопродуктів.
АМКУ детально вивчив іноземний досвід державного реагування на ціни нафтопродуктів в умовах кризи в Ормузькій протоці та встановив, що механізми конкурентного законодавства не вирішують цієї проблеми в інших країнах. Водночас у багатьох країнах світу ціни знижують завдяки тимчасовому перегляду податкового режиму. Україна не може впливати на ціни на світових ринках, однак держава може регулювати режим та інтенсивність податкового навантаження з урахуванням воєнного стану та економічних наслідків щоденних ворожих обстрілів.
Окремої уваги потребує вдосконалення механізмів податкової політики у сфері обігу імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання світових цін. Зокрема, АМКУ вважає доцільним тимчасово коригувати окремі податкові складові ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на умови конкуренції та функціонування ринків нафтопродуктів.
Виглядає доцільним й можливе вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів, передбачених Законом № 3484-IX.
Ринки нафтопродуктів мають високу соціальну значимість та відіграють ціноутворюючу роль для переважної більшості ринків економіки усієї країни. Нафтопродукти є базовим товаром, зростання цін на який впливає на всіх без виключення споживачів.
Джерело: офіційний сайт АМКУ
