Члени комісій з перетворення підприємств мають подавати декларації — роз’яснення НАЗК

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
Через активний процес зміни організаційно-правових форм державних і комунальних підприємств під час кампанії декларування виникає чимало питань щодо обов’язку членів комісій з перетворення подавати декларації. НАЗК пояснює, як у цьому випадку застосовуються вимоги антикорупційного законодавства

Члени комісій з перетворення підприємств мають подавати декларації — роз’яснення НАЗК

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває

НАЗК зазначає, під час ухвалення рішення про перетворення підприємства засновник або уповноважений орган створює комісію з перетворення (комісію з припинення, реорганізації чи ліквідаційну комісію — у відповідних випадках).

Члени таких комісій є посадовими особами юридичних осіб публічного права. Тож, на них поширюються вимоги антикорупційного законодавства, зокрема щодо:

  • обмежень використання службових повноважень;
  • обмеження отримання подарунків;
  • запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
  • дотримання правил етичної поведінки;
  • фінансового контролю.

Отже, вони є суб’єктами декларування і зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Увага: особи, які були включені до складу комісії з перетворення у 2025 році або під час кампанії декларування (з 01.01.2026 до 31.03.2026 включно), зобов’язані подати щорічну декларацію за 2025 рік до 31.03.2026.

НАЗК закликає органи управління державних і комунальних підприємств та органи місцевого самоврядування довести цю інформацію до відома всіх членів відповідних комісій, щоб запобігти порушенню вимог антикорупційного законодавства.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
149

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1152

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5282

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23675

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8326

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді