НАЗК та Рахункова палата підписали Меморандум про взаємодію та співпрацю. Підписувачами документа стали Голова НАЗК Віктор Павлущик та Голова Рахункової палати Ольга Піщанська

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Меморандум передбачає:
- посилення координації між інституціями;
- обмін інформацією для швидкого й об’єктивного аналізу даних, що можуть свідчити про порушення антикорупційного законодавства.
Це стосується:
- аналізу корупційних ризиків, який здійснює НАЗК; а також
- планування та проведення Рахунковою палатою контрольних заходів.
«Об’єднання зусиль наших інституцій дозволить ефективніше запобігати корупційним проявам, адже ми поєднуємо досвід Національного агентства у виявленні ризиків з інструментарієм фінансового контролю Рахункової палати», — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
У межах меморандуму НАЗК та Рахункова палата передаватимуть одне одному інформацію, отриману під час виконання своїх повноважень. Також сторони домовилися узгоджувати додаткові напрями співпраці в межах своїх компетенцій.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті