Хто найчастіше не подає декларації вчасно — дані НАЗК за перше півріччя 2025 року

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
Одним із заходів фінансового контролю, які здійснює НАЗК, є встановлення своєчасності подання декларації суб’єктами декларування. Упродовж першого півріччя 2025 року НАЗК отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування–2024

Хто найчастіше не подає декларації вчасно — дані НАЗК за перше півріччя 2025 року

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває

Серед лідерів за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій:

  • органи місцевого самоврядування 22%;
  • органи Національної поліції України 21%;
  • Міністерство оборони України 10%;
  • органи Державної кримінально-виконавчої служби 8%;
  • органи Державної служби з надзвичайних ситуацій 8%;
  • органи Державної податкової служби 6%;
  • суди та інші органи судової влади 5%;
  • органи Державного агентства лісових ресурсів 4%;
  • Обласні Державні адміністрації 3%;
  • Міністерство юстиції України 3%.

Зазначені повідомлення надсилаються до НАЗК у межах процедури встановлення своєчасності подання декларацій, що передбачена ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII та реалізується у декілька етапів:

  • державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють, чи подали декларації їх працівники — колишні або теперішні, члени конкурсних комісій або Громадської ради доброчесності;
  • про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларації уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції установи інформують НАЗК;
  • НАЗК вивчає отриману від уповноважених підрозділів інформацію та вживає заходів для притягнення посадовців до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання декларації.

Порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність

  • за несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) — сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • за умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність (ст. 366-3 КК України). Дане правопорушення карається штрафом від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Окрім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстр порушників) 

НАЗК зауважує, значна кількість повідомлень про факти неподання чи несвоєчасного подання декларацій може свідчити про недостатньо ефективну роботу уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції. Кількість таких випадків можна зменшити, якщо вчасно інформувати працівників — як діючих, так і звільнених — та надавати їм потрібні поради й допомогу.

Увага: частина з повідомлень від уповноважених підрозділів надходить безпідставно.

Йдеться про випадки, коли:

  • працівник мав законне право відтермінувати подання декларації;
  • особа, про яку йдеться, померла;
  • декларацію фактично подано вчасно;
  • працівник не є суб’єктом декларування і не зобов’язаний подавати декларацію;
  • йдеться про декларації «кандидата на посаду»;
  • йдеться про декларації «при звільненні» (коли особа звільнена шляхом переведення, коли особа призначена в 30 денний термін на нову посаду, яка також  передбачає подання декларацій). 

НАЗК закликає уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції коректно застосовувати закон і надсилати повідомлення до НАЗК лише у разі наявності підстав.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

додаток

Статті за темою

Усі статті за темою

Кримінальна відповідальність у сфері публічних закупівель

На жаль, адміністративна відповідальність — не єдина, яку можна понести в закупівлях. Існують норми, що призводять до кримінальної відповідальності, тому важливо знати, коли таке може настати. Розглядаємо найпоширеніші випадки кримінальної відповідальності у сфері публічних закупівель
29744

Що потрібно знати про оскарження спрощеної закупівлі

Оскарження потенційним постачальником рішень/дій замовника у спрощеній процедурі відрізняється від оскаржень в процедурах закупівель. Замовники не завжди враховують нюанси проведення таких закупівель, тому потенційні постачальники, що не стали переможцями (або з інших підстав) можуть оскаржити спрощену закупівлю, чим завдати значних витрат замовнику. Розглянемо процедуру оскарження у спрощених закупівлях, підкажемо, як її уникнути та зберегти гроші замовнику.
8789

Міжнародні спонсори війни

В Україні список міжнародних спонсорів війни, який вів НАЗК, передали до Державного реєстру санкцій РНБО. Тепер офіційні дані про компанії, що підтримують агресора, доступні в єдиній державній системі онлайн
244

Оскарження рішень АМКУ

Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати — роз’яснюємо у статті
18943

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді