Відповідальними за організацію харчування дітей у навчальних закладах є:
- засновники/власники, керівники цих закладів
- організації/підприємства, які забезпечують харчування дітей.
Харчування дітей має бути організовано в суворій відповідності до законодавства України, а примірне меню — погоджено з уповноваженим органом. Але давайте про все послідовно.
Зміни в Законі про публічні закупівлі: що врахувати
Якими нормативними актами керуватися
Існує цілий ряд нормативно-правових актів, які встановлюють порядок організації харчування, а саме:
- Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР;
- Постанова КМУ «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» від 22.11.2004 № 1591 (далі — Постанова № 1591);
- Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом МОЗ і МОН від 01.06.2005 № 242/329 (далі — Порядок № 242/329);
- Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженим постановою КМУ від 02.02.2011 № 116 (далі — Порядок № 116).
Закупівля відповідних послуг повинна проводитися згідно з вимогами цих документів. Це означає, що замовник зобов'язаний враховувати і передбачати їх у тендерній документації та у проекті договору.
Предмет закупівлі послуг з організації шкільного харчування
Для того, щоб коректно визначити предмет закупівлі, необхідно скористатися національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі — ЄЗС), який був затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749.
Визначення предмета закупівлі повинно здійснюватись згідно з показником 4 цифри основного словника. А ось для визначення окремих частин предмета закупівлі використовуйте показники 4-8 цифр ЄЗС, а також обсяг, місце надання послуг та номенклатуру.
Для правильного вибору коду ЄЗС для здійснення закупівлі послуг з організації харчування слід скористатися пунктом 2 Порядку № 116. Відповідно до нього, харчування дітей в дошкільних установах, або дітей, які навчаються в закладах загальної, а також в закладах профтехосвіти, може здійснюватись:
- за місцем виховання, навчання;
- на підприємстві громадського харчування, з яким засновник чи власник навчального закладу уклав договір.
Відповідно до вищевикладеного визначається і предмет закупівлі:
- в разі отримання послуг з харчування в навчальному закладі — за кодом «55520000-1 Кейтерингові послуги». Якщо необхідно деталізувати по категорії, то слід скористатися кодом «55523000-2 Кейтерингові послуги для інших підприємств або установ»;
- в разі отримання послуг з харчування за межами навчального закладу визначення предмета закупівлі слід здійснювати за кодом «55510000-8 Послуги їдалень».
Можлива також ситуація, коли у замовника немає планів з використання приміщення закладу для приготування їжі — заклад планується використовувати виключно для харчування. Тобто приготування їжі виконавцем здійснюється у власному або орендованому приміщенні з подальшим постачанням за необхідною адресою. Для закупівлі подібних послуг доцільно використовувати такі коди:
- 55520000-1 Кейтерингові послуги;
- 55320000-9 Послуги з організації харчування. Деталізація по категорії здійснюється за допомогою коду «55321000-6 Послуги з готування їжі».
Технічні вимоги щодо організації послуг з харчування
Необхідно, щоб технічні вимоги в тендерній документації ураховували особливості організації послуг з харчування, визначені Порядком № 242/329.
Нагадаємо, що виконання норм харчування несуть відповідальність засновники/власники та керівник навчального закладу.
Тобто, при підготовці технічного завдання до процедури закупівлі, замовник має розуміти, яким буде примірне меню. Останнє своєю чергою має не тільки відповідати нормам харчування, а й бути різноманітним.
Так, затверджують двотижневе меню:
- керівництвом закладу;
або ж
- керівництвом підприємств громадського харчування;
або ж
- керівництвом організації, яка займається наданням послуг з харчування дітей (п. 19 Порядку № 242/329).
Але й це ще не все. Далі необхідно пройти процедуру узгодження меню.
Як затвердити примірне меню
Виходячи з вимог пункту 19 Порядку № 242/329, примірні двотижневі меню повинні узгоджуватися з територіальною організацією державної санітарно-епідеміологічної служби. Однак у зв'язку з постановою Кабінету Міністрів України про ліквідацію Держсанепідслужби (постанова КМУ «Деякі питання державної санітарно-епідеміологічної служби» від 29.03.2017 № 348) її функції в частині контролю за виконанням вимог санітарного законодавства покладено на Держпродспоживслужбу. А це означає, що в Порядку № 242/329 мали б з'явитися зміни. Втім на цей час відповідних змін в згаданому Порядку немає.
При цьому слід зазначити, що вищевказані повноваження Держпродспоживслужби підтверджені рішенням Верховного Суду України. А тому необхідно констатувати, що узгоджувати двотижневі меню необхідно саме в територіальному органі Держпродспоживслужби.
Тепер розберемося з тим, хто і коли повинен погоджувати примірне меню: замовник ще до оголошення закупівлі, учасники на етапі підготовки пропозиції або виконавець вже після підписання договору про закупівлю? Пункт 19 Порядку № 242/329 встановлює вимогу узгодження двотижневих меню, однак при цьому в його тексті відсутні:
- вказівки щодо конкретної особи, наділеною правом це робити;
- немає даних про терміни, протягом яких необхідно виконати узгодження.
Це говорить про те, що замовник може вимагати надання узгодженого примірного двотижневого меню вже у виконавця. Такий висновок можна зробити, ґрунтуючись на рішенні Постійної діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері закупівель (далі — колегія АМКУ).
Програма: ✔️Закупівлі за новою редакцією Закону № 922 ✔️ Планування ✔️Умови ТД ✔️ Укладення договору ✔️ Контроль та відповідальність
Але тут виникає ще питання: чи має право замовник встановити власні вимоги до меню, за яким виконавець надаватиме послуги з організації харчування?
З тексту Постанови № 1591 вбачається, що у замовника є право здійснювати самостійний вибір меню. Але при цьому обов'язковою вимогою є успішне проходження узгодження в територіальному органі Держпродспоживслужби до початку харчування.
До речі, виконавець має право визначати рецепти, відповідно до яких будуть готуватися страви, вже після укладання договору про закупівлю.
Пам'ятайте, що встановлювати в тендерній документації вимоги до погодження примірного меню доцільно так, щоби:
- збільшити кількість потенційних учасників процедури закупівлі;
- дотримати строків надання послуг, встановлених у документації.
Крім того, це допоможе учасникам чітко розуміти усі вимоги, а вам як замовнику мати якісне меню, що відповідає нормам харчування дітей.
