Нещодавно, 05.02.2016, набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 22.12.2015 № 1161 (далі — Наказ № 1161).
Проаналізуємо зміни, внесені цим наказом до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок № 309).
Оприлюднення інформації про публічні кошти
Наразі відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» від 11.02.2015 № 183-VIII (далі — Закон № 183) розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів повинні оприлюднювати* інформацію про використання публічних коштів.
* Детальніше про оприлюднення інформації про публічні кошти читайте у публікації Т. Нароваткіної «Використання публічних коштів: опановуємо порядок оприлюднення» журналу «Держзакупівлі» № 11/2015. (Прим. ред.)
Варто нагадати, що публічними коштами вважаються кошти державного бюджету, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти НБУ, державних банків, державних цільових фондів, ПФУ, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їх господарської діяльності.
Інформація про використання публічних коштів оприлюднюється на єдиному веб-порталі використання публічних коштів Мінфіну «Є-Дата» (далі — веб-портал) через органи Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства).
Порядок оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів інформації про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку затверджений постановою КМУ від 14.09.2015 № 676 (далі — Порядок № 676).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 676 не підлягає оприлюдненню на веб-порталіінформація про трансакції:
- пов’язані з видатками, які проводяться під грифом «цілком таємно», «таємно», «для службового користування»;
- утворених відповідно до закону військових формувань, правоохоронних органів щодо забезпечення обороноздатності країни в особливий період або під час проведення антитерористичної операції.
Певні обмеження щодо оприлюднення інформації про персональні дані фізичних осіб встановлені також Законом України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297–VI.
Визначити такі трансакції має відповідний розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. Він також має належно відобразити інформацію про них у Реєстрі бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (додаток 2 до Порядку № 309; далі — Реєстр). Тож задля цього форму Реєстру та порядок його заповнення викладено в новій редакції.
На керівників розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування статтями 2 і 4 Закону № 183 покладена відповідальність за недостовірність та неповноту оприлюдненої інформації.
Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів під час заповнення Реєстру проставляють відповідну ознаку інформації про трансакцію, яку вони мають намір здійснити. Тобто у графі «Інформація про обмеження оприлюднення» вони зазначають одну із таких ознак:
- «НО» — якщо інформація про бюджетне фінансове зобов’язання пов’язана з витратами, які проводяться під грифом «цілком таємно», «таємно», «для службового користування», та витратами утворених відповідно до закону військових формувань, правоохоронних органів щодо забезпечення обороноздатності країни в особливий період або під час проведення антитерористичної операції, та не підлягає оприлюдненню на єдиному веб-порталі використання публічних коштів відповідно до вимог законодавства України;
- «ПД» — якщо інформація про бюджетне фінансове зобов’язання пов’язана з витратами, які містять персональні дані фізичної особи, підлягає оприлюдненню виключно після захисту персональних даних на єдиному веб-порталі використання публічних коштів відповідно до вимог законодавства України.
Своєю чергою, органи Казначейства формують інформацію про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку для розміщення на веб-порталі з урахуванням ознаки публічної інформації, зазначеної у цій графі.
Тобто на практиці органи Казначейства трансакції з ознакою «НО» не включають до інформації, яка оприлюднюється на веб-порталі. А в полі «Призначення платежу» платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, сформованих на оплату бюджетних фінансових зобов’язань з ознакою «ПД», цифрові коди щодо персоніфікації особи (код ІНН, № вкладних рахунків, відкритих в установах комерційних банків тощо) в автоматичному режимі кодуються за типом «ХХХХХХХХХХХХХХ».
Спрощення процедури реєстрації зобов’язань
З появою у пунктах 2.1 та 2.2 Порядку № 309 змін, внесених Наказом № 1161, реєстрація в органах Казначейства бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, за якими застосовуються процедури проведення державних закупівель, стала простішою.
Тож тепер, з огляду на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» від 15.09.2015 № 679-VIII, пункти 2.1 та 2.2 Порядку № 309 приведено у відповідність до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197–VII (далі — Закон про закупівлі).
А саме вилучено обов’язок розпорядника бюджетних коштів надавати до органів Казначейства:
- річний план закупівель та додатки до нього (абз. 3 п. 2.1 Порядку № 309);
- разом із Реєстрами бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (додаток 1 до Порядку № 309) за тими бюджетними зобов’язаннями, за якими застосовуються процедури проведення закупівель, додаткові документи у вигляді оригіналів або копій документів, що підтверджують проведення державних закупівель (абз. 2 п. 2.2 Порядку № 309).
Тож відтепер органи Казначейства перевірятимуть отримані документи згідно з вимогами пункту 3 статті 7 Закону про закупівлі.
Обмін документами в електронному вигляді
Наказом № 1161 викладено в новій редакції главу 3 Порядку № 309 «Організація роботи органів Казначейства та розпорядників бюджетних коштів щодо реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань в електронній формі». Цим Мінфін забезпечив нормативне підгрунтя для реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань в електронній формі.
Тому наразі главою 3 Порядку № 309 уточнено порядок, терміни та формат обміну документами в електронному вигляді, у т. ч. електронними документами, між розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і органами Казначейства.
Варто зазначити, що такі зміни в Порядку № 309 покликані врахувати специфіку самого програмного продукту системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства — Казначейство», що її застосовують розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.
Водночас за розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів залишено право під час застосування цієї системи надавати до органів Казначейства документи на реєстрацію бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань у звичайному режимі.
Електронні виписки з рахунків обліку бюджетних зобов’язань
Відповідно до нової редакції пункту 2.16 Порядку № 309 тепер органи Казначейства надають виписки з рахунків, на яких обліковуються бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання за зверненням розпорядників бюджетних коштів. Варто зазначити, що ці виписки надаються лише в електронному вигляді.
Нові граничні суми витрат для закупівлі меблів
Підвищено граничний розмір витрат для закупівлі обладнання та устаткування, необхідного для облаштування робочих місць працівників бюджетних установ та організацій. Нові граничні суми передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 р. № 33» від 04.02.2016 № 102. Підвищення граничного розміру витрат для закупівлі відповідних товарів пов’язане зі зростанням цін на обладнання та устаткування.
| Вид обладнання | Гранична сума витрат, грн. |
|---|
| Стіл письмовий | 800,00 |
| Стіл для комп’ютера | 800,00 |
| Стілець | 300,00 |
| Крісло офісне | 800,00 |
Шафа:
• для одягу
• для паперів |
1200,00
1100,00 |
| Сейф | 2000,00 |
| Теле- і радіоапаратура, відеотехніка для службових кабінетів | 5000,00 |
Органам місцевого самоврядування Кабінет Міністрів України рекомендує впродовж місяця самостійно затвердити такі граничні суми витрат. Граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів не поширюються на органи місцевого самоврядування та установи, які фінансуються з місцевих бюджетів.
