Спочатку план — потім закупівля
Будь-якій закупівлі обов’язково передує планування. Саме це передбачено у статті 4 Закону України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі). Водночас у замовників під час створення плану постійно постають запитання, на які й відповімо.
Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі цей закон застосовують замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн.
Також звернемося до листа Мінекономрозвитку «Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону» від 30.09.2016 № 3302–06/31462–06. Тут сказано, що замовники, які не планують здійснювати закупівлі на суми вище 1 млн. грн., самостійно приймають рішення про використання електронної системи закупівель.
Водночас абзац 4 частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі встановлює, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 і 3 цієї частини, замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару, надавача послуги та виконавця робіт для укладення договору.
Закон про публічні закупівлі зобов’язує проводити закупівлі відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження (ст. 4 Закону).
Пунктом 6 форми річного плану закупівель, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 № 490, передбачено, що замовники можуть відображати в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроківТож замовник має можливість планувати закупівлі та купувати товари в межах фінансування, щоразу плануючи обсяг товару на наявні гроші.
Ні, не потрібно, і ось чому.
Предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що їх закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі, за якими учасникам дозволено подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону про публічні закупівлі його дія не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.
Судовий збір, податки не належать до послуг.
Отже, в додаток до річного плану вносити витрати на судовий збір, оренду землі, податки не потрібно.
Якщо замовник планує укласти прямий договір, вибір типу процедури під час розміщення додатка до річного плану залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі.
Якщо сума не перевищує 50 тис. грн. — вибираємо тип процедури «без застосування електронної системи закупівель», якщо перевищує — «звіт про укладений договір».
Так, можна. Пояснимо чому.
Згідно зі статтею 4 Закону про публічні закупівлі закупівлю проводять відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Основною передумовою здійснення закупівлі є планування. Спочатку план — потім закупівля.
Водночас законодавство не встановлює жодних обмежень щодо періодичності оприлюднення річних планів закупівель та додатків до них.