СИТУАЦІЯ
За результатами допорогової закупівлі уклали договір. Частину товару поставили і оплатили. А під час його використання з’ясувалося, що товар не підходить за характеристиками. Що робити з договором?
Розірвати договір, уклавши додаткову угоду про розірвання?
Внести зміни в договір за предметом закупівлі?
А може, замінити товар на товар з кращими характеристиками того самого виробника? Якщо таке можливо, то як це правивильно зробити?
Хто має займатися договірною роботою в установі? Юриста в установі немає*.
* Ведення договірної роботи в установі законодавство щодо закупівель не регулює.
Хто повинен затверджувати додаток до річного плану — відповідальна особа чи голова тендерного комітету і секретар? Якщо відповідальна особа, яким документом затверджувати — рішенням? Закупівлі — тільки допорогові.
РІШЕННЯ
Розривати договір не треба. А що треба, можна і як робити — розберемося.
Заміна предмета закупівлі на товар з кращими характеристиками
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання, доки сторони не виконають зобов’язання в повному обсязі. Крім випадків, передбачених частиною 4 статті 36 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі).
З-поміж підстав для зміни істотних умов договору — покращенняякості предмета закупівлі за умови, що воно не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі).
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю на цій підставі. Але тільки якщо після зміни предмет закупівлі відповідатиме вимогам та функціональним характеристикам, встановленим у тендерній документації. Ну і якщо це справді поліпшення якості предмета.
Але зауважте: таке рішення замовник приймає самостійно з дотриманням законодавства. Воно має бути обгрунтованим і документально підтвердженим.
Під час тендеру учасник подав скаргу ➤ Як діяти замовнику?
Затвердження додатка до річного плану закупівель та проведення допорогових закупівель
Додаток до річного плану закупівель відповідно до пункту 2 наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 № 490 містить інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі.
Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону про публічні закупівлі додаток до річного плану та зміни до нього безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
При цьому за положеннями частини 3 статті 11 Закону про публічні закупівлі до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи (осіб) належить планування закупівлі, складення та затвердження саме річного плану закупівель.
Тендерний комітет — службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі (п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
Уповноважена особа (особи) — службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
Відповідно до Закону про публічні закупівлі оприлюднення інформації щодо публічних закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
Тож якщо замовник запланував проведення закупівель у порядку, встановленому Законом про публічні закупівлі, та утворив тендерний комітет або визначив уповноважену особу, відповідні функції з проведення допорогових закупівель та оприлюднення звіту про укладені договори, додатка до річного плану та змін до нього можуть бути покладені на осіб, які є членами тендерного комітету або уповноваженими особами.
Разом з тим, як випливає з визначення термінів «тендерний комітет» та «уповноважена особа», замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюють шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону про публічні закупівлі.
Отже, у разі якщо замовник не планує здійснювати закупівлі, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі, Закон не зобов’язує замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу).
Резюмуємо. З огляду на викладене та враховуючи, що Закон не регулює здійснення допорогових закупівель, замовник самостійно визначає відповідальних за проведення допорогових закупівель. А також — за оприлюднення інформації, передбаченої чинним законодавством, яка виникає в результаті проведення допорогових закупівель.
