Загадкові 10%, або Коливання ціни диктує зміну договору

Автор
експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
За результатами процедури відкритих торгів замовник уклав договір постачання природного газу на 110 тис. м куб. на суму 900 тис. грн. У зв’язку з коливанням ціни такого товару на ринку в лютому відбулось підвищення, а в березні — зниження ціни газу за 1 тис. м куб. Тому сторони уклали додаткові угоди…

СИТУАЦІЯ

За результатами процедури відкритих торгів замовник уклав договір постачання природного газу на 110 тис. м куб. на суму 900 тис. грн. У зв’язку з коливанням ціни такого товару на ринку в лютому відбулось підвищення, а в березні — зниження ціни газу за 1 тис. м куб. Тому сторони уклали додаткові угоди до договору про закупівлю. У додатковій угоді № 1 не передбачили зменшення кількості товару в разі збільшення ціни за одиницю товару. Адже протягом року імовірні зниження ціни за одиницю товару. Однак казначейська служба відмовляла в реєстрації такої додаткової угоди. Чи зобов’язаний замовник зменшувати кількість товару?

Турбує замовників і таке. За Законом про публічні закупівлі збільшити ціну за товар можна не більше ніж на 10%. Як розуміти таке збільшення? Наприклад: договір укладений на 200 тис. грн. За період дії договору за всіма додатковими угодами в сумі має бути не більше 10% від вартості договору? Чи, може, кожна додаткова угода скасовує попередню й, хоч усі додаткові угоди разом і перевищуватимуть 10% від вартості договору, але загальна вартість договору не змінюватиметься?

А якщо постачальник надіслав проект додаткової угоди з підвищенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, при цьому в ній сума договору не змінюється, а змінюється лише кількість товару, то чи може замовник підписувати таку угоду?

Які документи має надати постачальник у разі збільшення ціни за одиницю товару?

РІШЕННЯ

Укладення договору про закупівлю регулюють Цивільний кодекс України (ЦК) та Господарський кодекс України (ГК). Його особливості визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII (далі — Закон про публічні закупівлі).

Укладаючи господарський договір, сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК). При цьому умови про предмет договору мають визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ч. 4 ст. 180 ГК). Ціну в господарському договорі визначають у порядку, встановленому ГК, іншими законами, актами КМУ.

PW_welcome_dz_webinar_29072024.jpg

Змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання не можна, аж поки сторони не виконають зобов’язання в повному обсязі. Однак є й винятки.

Одним із таких випадків є зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що ця зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі).

Така зміна ціни за одиницю товару можлива винятково у випадку, коли предметом закупівлі є товар. Тобто на закупівлю робіт це не поширюється.

Змінювати ціну за одиницю товару можна декілька разів.

Як правильно розраховувати 10%

Так, у першій додатковій угоді зміну ціни товару в межах 10% відраховують від тієї ціни, що зазначена сторонами в первинному договорі. У наступних додаткових угодах 10‑відсоткову зміну ціни відраховують від ціни товару з урахуванням внесених попередніми додатковими угодами змін. Зауважте, що надалі при внесенні змін до договору варто враховувати усі попередні зміни як щодо збільшення ціни за одиницю товару, так і щодо зменшення. Тобто для кожної наступної зміни розрахунковою буде попередня ціна.

Поряд з цим у нашому випадку сторони мають право одноразово змінити ціну за одиницю товару винятково в межах 10% і аж ніяк не більше! І запам’ятаймо: загальну суму договору не збільшують у жодному разі. Так, зменшувати загальну суму договору можна, а от збільшувати — ні.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК, ч. 1 ст. 188 ГК).
Якщо сторони змінюють договір, то зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК).

Тож з урахуванням зазначених вище положень ЦК і ГК при зменшенні ціни за одиницю товару кількість товару залишають такою, як була в договорі, а загальну суму договору приводять у відповідність, тобто зменшують. Натомість при збільшенні ціни за одиницю товару, ураховуючи те, що сума договору не може збільшуватися, зменшують кількість товару, а загальну суму договору приводять у відповідність до змінених умов щодо ціни і кількості предмета договору.

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроків

Хто ініціює внесення змін до договору

Одним із принципів публічних закупівель є максимальна економія. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК). А сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 с. 188 ГК).

Виходить, у разі збільшення ціни за одиницю товару саме постачальнику вигідно внести зміну ціни в договір. Тож він і звертається до замовника. При цьому ініціатор разом з проектом додаткової угоди до договору надає документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Чим підтверджувати коливання ціни

Конкретного переліку таких підтвердних документів, органів, уповноважених їх видавати, не передбачено, не затверджено закупівельним законодавством. Тож у кожному конкретному випадку це буде той документ, який підтверджує юридичний факт коливання ціни на ринку предмета закупівлі.

Інформація щодо ціни має бути співвідносна саме з тим товаром, його характеристиками, параметрами тощо, який є предметом договору. Наприклад, якщо це молоко жирністю 3%, то й документ про коливання ціни має бути щодо молока жирністю 3%, а не 1,5%.

Документом з інформацією про те, що ціна товару на ринку змінилася, може бути довідка відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на певні товари, визначати зміни в цінах таких товарів на ринку.

Однак може бути й ситуація, коли ціни падають. Хто в такому разі ініціює зміни та чи необхідно взагалі змінювати умови договору? Контрагент (учасник-переможець) у цьому випадку навряд чи ініціюватиме зміни до договору. Знову повертаємось до принципу економії в публічних закупівлях. Зрозуміло, що мета закупівлі в замовника й учасника різна. Замовнику треба економити, а учаснику заробляти. Тож у разі зменшення ціни товару на ринку, якщо контрагент «мовчить», радимо замовнику звертатися до нього з ініціативою внести зміни до договору про закупівлю. У такому випадку вже замовник надає контрагенту документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку в бік зменшення.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді