Справді, кожен замовник мусить проводити закупівлю тих чи тих товарів, робіт чи послуг відповідно до річного плану. Адже він зобов’язаний виконувати вимогу частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922).
Тож уповноважена особа (особи) замовника планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, обирає процедури закупівлі та проводить їх.
Упевнені, що ніхто не сперечатиметься з тим, що вагому роль у будь-якій закупівлі, а в закупівлі за державний кошт і поготів, відіграє правильне планування того, як замовник забезпечуватиме свою потребу. Тобто замовник має спланувати свої закупівлі так, аби їх результат у часі співпадав з необхідністю забезпечити власні потреби. Адже це один із важливих моментів його господарської діяльності.
Бюджетне законодавство — непорушне
Наразі немає прямих вимог для замовників-бюджетників планувати закупівлі на підставі кошторису. Тобто вони можуть планувати їх, керуючись потребою та очікуваною вартістю предмета закупівлі.
Проте не варто забувати, що будь-коли такі замовники у своїх діях мають дослухатися положень Бюджетного кодексу України (БК). А саме брати бюджетні зобов’язання (у т. ч. укладати договори) та проводити платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ч. 1 ст. 48 БК).
Адже укладення договору, придбання товару, послуги чи інші аналогічні операції протягом бюджетного періоду, за якими зобов’язання взяті без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, є недійсним (ч. 3 ст. 48 БК).
Та й зареєструвати зобов’язання без бюджетних асигнувань замовник-бюджетник не зможе. І все тому, що органи Казначейства не реєструють зобов’язання без:
- бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
- документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель.
Ба більше, казначеї не лише не реєструють зобов’язання та/або фінансові зобов’язання, а й застосовують заходи впливу, визначені БК, за порушення бюджетного законодавства. І у цьому немає нічого дивного. Це прямі вимоги Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.
У замовника-бюджетника можуть виникнути проблеми й з договором, укладеним за результатами процедури закупівлі. Якщо договір про закупівлю він укладе, коли бюджетні асигнування не затверджені або сума такого договору перевищить затверджені бюджетні асигнування, органи Казначейства можуть відмовити у реєстрації договору про закупівлю.
Непередбачувані закупівлі — плануємо знову
Так, на початку року в замовників-бюджетників можуть виникнути певні проблеми, коли вони виконуватимуть договірні зобов’язання та забезпечуватимуть власну потребу в товарах, роботах чи послугах. Ліпше не порушувати норм БК.
Закупівля поточного ремонту
Якщо річну потребу в закупівлі послуг з поточного ремонту справді важко спланувати одразу, оскільки вона періодично виникає протягом року, а фактичний обсяг таких послуг не можна передбачити, то замовник має виходити з того, що кожна нова послуга з поточного ремонту протягом року — це новий предмет закупівлі.
А щоб ухвалити рішення, застосовувати Закон № 922 чи ні, проводити процедуру закупівлі чи ні, замовник зважуватиме, яка очікувана вартість кожної нової послуги з поточного ремонту.
Отримайте акційну пропопозиціюПредмет закупівлі послуг з поточного ремонту
Під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі замовник визначає за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Укравтодору від 23.09.2011 № 301. У дужках він зазначатиме предмет закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінрегіону від 23.12.2015 № 1749 (п. 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454).
Висновок
Замовник, який планує та проводить закупівлі послуг з поточного ремонту, має передусім правильно визначати предмет закупівлі — за кожним окремим об’єктом будівництва. А також враховувати — як очікувану вартість кожного такого предмета закупівлі, так і норми БК.