Часом постачальники поставляють товар невідповідної якості. Підставою для повернення товару постачальнику та стягнення з нього штрафу є акт про те, що товар є неналежної якості. Як його сформувати та що врахувати — розглянемо у статті
Законодавством передбачено, що Замовник має право на повернення товару неналежної якості. зокрема на підставах встановлених статтями 688, 708 ,709 ЦК. Тут необхідно звернути увагу на те, що 28.08.2025 ГК, яким користувалися Замовники втратив чинність, тому при складанні документів (як договорів, так і актів, треба користуватися нормами саме ЦК)
Важливо! Договори, що були укладені до 28.08.2025 на відміну від ГК не втратили свою чинність.
Крім того, слід зазначити, що складання акту невідповідності якості товару повинно бути передбачене у договорі поставки.
Приклад: «Відповідно до умов в п. 3.13 договору, якщо в процесі приймання товару виявлено невідповідність товару покупець має право відмовитись від приймання поставленої партії товару, в якій виявлено невідповідність, в повному обсязі або частково на власний розсуд, а постачальник буде вважатися таким, що не виконав належним чином своє зобов'язання з поставки замовленого покупцем товару і зазначена обставина буде розглядатися сторонами як відмова постачальника від поставки відповідної партії товару або частини такої партії товару.
Сторони узгодили, що показники лабораторії Покупця щодо якості Товару є беззаперечним підтвердженням відповідності/невідповідності якості Товару. Якщо показники якості Товару не відповідають документам, що посвідчують якість Товару, Покупець має право повернути партію Товару Постачальнику. У випадку недопоставки чи поставки Товару невідповідної якості складається двосторонній акт в присутності представника Постачальника. У випадку нез`явлення представника Постачальника протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання виклика Покупця, Покупець складає акт самостійно. Даний акт є достатньою підставою для пред`явлення претензії до Постачальника.»
Слід врахувати досі існуючу практику, коли суб’єкти господарювання та замовники звикли керуватися у таких правовідносинах положеннями Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, оскільки ця Інструкція розповсюджувалась на відносини, коли дефекти виникали при прийманні продукції виробничо-технічного призначення.
Верховний Суд (далі — ВС) у постанові від 10.01.2024 вказав, що такий відомчий акт колишнього СРСР не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням ч. 1 ст. 3 ГПК, і до того ж містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо).
Отже, сторони договору поставки мають узгодити таку процедуру у договорі, на власний розсуд.
В ній декілька цікавих моментів. По-перше Покупцем проводився відбір за Рамковою угодою від 25.01.2021 № 250121-05/198/ш укладеної в порядку Закону України «Про публічні закупівлі», постачальника товару за ДК 021:2015 — 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) (персональний комп`ютер). Так, пунктом 2.7 договору передбачено, що покупець має право звернутися в будь-яку незалежну компетентну організацію для підтвердження невідповідності товару умовам договору. Висновок такої організації зобов`язує постачальника усунути дефекти в порядку і на умовах договору. У разі відсутності вини покупця у дефектах, що виникли, витрати по залученню незалежної компетентної організації для підтвердження невідповідності товару умовам договору несе постачальник.
По-друге, в договорі зазначено, що Перевірка якості товару здійснюється шляхом проведення вибіркової перевірки поставленої партії товар, якщо партія поставленого товару включає понад 50 одиниць товару, в іншому випадку здійснюється суцільна перевірка товару.
В результаті було виявлено, що частково, товар не відповідав якості, а оскільки постачальник відмовився забезпечити явку своїх представників для укладання огляду 47 одиниць товару на предмет їх технічної несправності та невідповідності умовам договору, покупець самостійно склав Акт про виявлені недоліки товару, який надіслав контрагенту. Оскільки усунення недоліків не відбулося, покупець звернувся в суд, де постачальник, який заперечуючи проти позову зазначив, що є, що покупцем належними засобами доказування не доведено поставку неякісного товару, оскільки акти про недоліки товару складені в односторонньому порядку.
Договором було передбачено, що якщо постачальник не прибув або прибув з порушенням встановленого умовами договору строку або відмовляється підписувати акт про невідповідність якості/кількості/асортименту поставленого товару умовам цього договору, або за наявності спірних питань між сторонами про відповідність поставленого товару умовам договору, покупець має право для перевірки відповідності кількості товару залучити представника громадськості, а для перевірки якості/асортименту товару — представника незалежної організації (Торгово-промислової палати України, або іншої організації, узгодженої Сторонами). У цьому випадку акт за участю представника громадськості, висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором. Постачальник зобов`язується замінити неякісний, невідповідного асортименту товар на якісний, відповідного асортименту, протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати направлення висновку незалежної організації покупцем постачальнику. Вимога надсилається постачальнику у 14 (чотирнадцяти) денний строк після надання висновку незалежною організацією покупцю. Витрати, у тому числі транспортні, по заміні товару покладаються на постачальника. У випадку, якщо висновком незалежної організації був підтверджений факт невідповідності поставленого товару умовам договору, всі витрати, пов`язані із залученням представника незалежної організації, покладаються на постачальника.
Отже, умовами договору передбачено право покупця зафіксувати виявлені недоліки у спосіб, передбачений цими пунктами, а не його обов`язок зафіксувати недоліки товару тільки у такий спосіб. Скаргу постачальника не було задоволено.
За загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Тобто, перевіряти товар на недоліки потрібно при його отримані.
Виходячи із судової практики можна виділити такі особливості. Акт невідповідності якості товару складають:
на умовах, що передбачені договором (у т.ч. можливість скласти односторонньо);
під час отримання товару;
у двох примірниках, один з яких залишається у постачальника, а другий — у покупця.
