експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
Часом постачальники поставляють товар невідповідної якості. Підставою для повернення товару постачальнику та стягнення з нього штрафу є акт про те, що товар є неналежної якості. Як його сформувати та що врахувати – розглянемо у статті
Замовник може, зокрема, повернути товар неналежної якості відповідно до приписів статей 688, 708, 709 ЦК та статей 268, 269 ГК.
Однак складання акту невідповідності якості товару повинно бути передбачене у договорі поставки.
Як скласти акт невідповідності товару
В першу чергу у договорі має бути описана процедура складання такого акту (з викликом представників постачальника, протягом якого часу, тощо).
Зазвичай, суб’єкти господарювання та замовники звикли керуватися у таких правовідносинах положеннями Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, оскільки ця Інструкція розповсюджувалась на відносини, коли дефекти виникали при прийманні продукції виробничо-технічного призначення.
Однак маєте врахувати нюанси складання такого акту. Звернемося до судової практики
Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 10.01.2024 вказав, що такий відомчий акт колишнього СРСР не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням ч.1 ст.3 ГПК, і до того ж містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо).
Отже, сторони договору поставки мають узгодити таку процедуру у договорі, на власний розсуд.
У постанові ВС від 31.01.2024 судами досліджувалася ситуація, коли постачальник відмовився скласти акт невідповідності якості товару, а покупець склав його самостійно, що було дозволено договором. Але, суди стали на бік постачальника виходячи з наступного.
Для встановлення якості та відповідності продукції, яка була поставлена покупцю, постачальник, запропонував відповідно з п.2.13 договору («за наявності розбіжностей про причини невідповідності продукції вимогам по якості, будь яка із сторін має право залучити для вирішення спору експертну організацію, що має право на проведення досліджень даного виду продукції, висновок якої про якість є остаточним та обов`язковим для виконання сторонами») залучити незалежних експертів місцевої торгово-промислової палати для проведення незалежної експертизи з питання визначення фактичної якості обладнання та його зовнішнього стану, на що покупець не погодився.
Отже, за умовами договору акт можна підписати однією стороною, але потрібно обов’язково зважати і на інші умови договору, такі, як от можливість другої сторони залучити незалежну експертизу.
Зі змісту постанов ВС від 10.01.2024 та від 16.04.2024 у вбачається, що за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Тобто, перевіряти товар на недоліки потрібно при його отримані.
