експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
Пояснимо, що врахувати, коли встановлюєте попередню оплату у договорі. Наведемо приклади умов договору про попередню оплату. А також роз’яснимо особливості попередньої оплати за газ та електроенергію
Умови про попередню оплату у договорі про закупівлю
Закон № 922 та Особливості № 1178 не мають окремих положень щодо здійснення попередньої оплати замовниками товарів, робіт послуг постачальникам. Такі правила попередньої оплати є у Постанові КМУ № 1070. Тому, встановлюючи такі умови у договорі, слід керуватися саме нею.
Зверніть увагу, що Постанова № 1070 поширюється на всіх розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, крім закордонних дипломатичних установ. Нагадаємо, що згідно з п.47 ст.1 БКУ, розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету. Тобто, приписи Постанови № 1070 поширюються не на всіх замовників, а лише тих, що є розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів. Перевірити, чи є таким конкретний замовник можна на цьому сайті.
❗КМУ розширив випадки попередньої оплати, а саме під час використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації проти України. Читати детальніше>>>
Встановлюючи умови в договорі про попередню оплату, потрібно пам’ятати, що пeнкт 1 Постанови № 1070 встановлює, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі:
товарів, робіт і послуг за поточними видатками — на строк не більше трьох місяців;
товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань — на строк не більше 12 місяців;
товарів, робіт і послуг, що закуповуються за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов’язань; товарів, робіт і послуг, що закуповуються для забезпечення національної безпеки та оборони держави; товарів, робіт і послуг, що закуповуються для забезпечення участі України у міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах, — на строк не більше 24 місяців.
Поділ між «поточними» та «капітальними» видатками варто використовувати на підставі приписів Інструкції № 333.
❓Чи обов’язково оприлюднювати в системі джерело фінансування ❓Чи перевіряє Казначейство джерело фінансування під час реєстрації договору про закупівлю ❓Як зареєструвати окрему суму договору за джерелами фінансування, коли замовник реєструє договір ❓Чи оприлюднювати додаткові угоди до договорів про закупівлю про джерела фінансування
Зверніть увагу, що головним розпорядником бюджетних (далі — ГРБ) коштів визначаються, виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва:
розмір та строк попередньої оплати в межах вказаних строків;
кількість платежів з попередньої оплати в межах строку;
положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду.
Тому, замовник повинен виходити з вказаних приписів Постанови № 1070 та Розпорядження ГРБ. Наприклад, для поточних видатків, ГРБ може встановити їхній розмір на рівні 30% від їхньої вартості двома платежами (наприклад, два платежі по 15%).
Отже, якщо певна закупівля відповідає наведеним вимогам, у договорі можна вказати таке формулювання щодо попередньої оплати: «2.2. Попередня оплата за цим Договором може проводитись Замовником за умови отримання вмотивованого звернення Постачальника про проведення попередньої оплати.2.3. Перед початком постачання Товару, Покупець оплачує Постачальнику попередню оплату (аванс) на рівні 30% від узгодженої у п.п.2.1. суми, що становить 20000,00 грн., згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». Аванс надається на 3 (три) місяці з моменту виплати».
Зверніть увагу, що відповідно до п.2 Постанови № 1070, попередня оплата замовниками, за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім’я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.
Тому, у договорі вказується таке: «2.4.Розрахунок здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий банківський рахунок Постачальника, а у випадку здійснення передоплати Замовником - на небюджетний рахунок, відкритий Постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р.№ 1070, з подальшим використанням таких коштів на цілі, визначені умовами цього Договору. Датою оплати за Товар (послуги/роботи) є дата списання грошових коштів з рахунку».
Оскільки ГРБ може встановити вимогу, про не 100% оплату предмету закупівлі, варто вказати такий пункт: «2.5.Остаточний розрахунок за партію поставленого Товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або Акту приймання Товару за місцем поставки, за умов відсутності будь-яких зауважень до Товару з боку Замовника. У випадку недотримання Постачальником вимог, щодо якості, що передбачені (вказати відповідні пункти Договору) цього Договору, Постачальник зобов’язується повернути попередню оплату за цим Договором у термін до 5 (п’яти) банківських днів після отримання від Замовника відповідної претензії».
Варто зважити на бюджетне фінансування замовника та вписати такий підпункт: «2.6. Замовник має право на відстрочку платежу без застосування до нього будь-яких штрафних санкцій, у разі відсутності та/або затримки бюджетного фінансування, до отримання такого фінансування».
Ризики попередньої оплати та приклади умов договору, щоб їх уникнути
Основний ризик попередньої оплати полягає у тому, що виконавець може не виконати свої зобов’язання взагалі, або повністю. Вище було розглянуто, що слід написати в договорі на випадок постачання неякісного товару.
Наступний приклад стосується випадку, коли підрядник не виконав роботи/послуги: «Після закінчення відповідного, погодженого сторонами. строку використання підрядником попередньої оплати, невикористана (непідтверджена) сума грошових коштів, повертається підрядником на поточний рахунок замовника на наступний банківський день з дати закінчення погодженого в Договорі строку для використання попередньої оплати. У разі прострочення повернення замовнику суми невикористаних грошових коштів, підрядник зобов`язаний повернути замовнику таку суму з урахуванням встановленого індексу інфляції та 20 (двадцять) процентів річних за весь час прострочення».
Північний апеляційний господарський суд у Постанові від 20.12.22р. у справі № 910/19300/21 , звернув увагу на наступне. Умовами п.4.4 договору, було передбачено, що використання суми попередньої оплати підтверджується виключно шляхом підписання обома сторонами оформлених належним чином актів КБ-2в та довідок КБ-3. При цьому, підрядник наполягав на тому, що про те, що він виконав свої зобов’язання свідчать: інформаційні листи про перерахування ним коштів своїм контрагентам та субпідрядникам для придбання необхідних матеріалів та виконання субпідрядних робіт, інформаційні листи про форс-мажорні обставини у контрагентів. Суд дійшов висновку, що такі листи не свідчать про використання відповідачем суми попередньої оплати відповідно до умов договору.
Отже, потрібно прописати у договорі, що використання суми попередньої оплати підтверджується виключно:
отриманими замовником від постачальника видатковими накладними (актами прийому-передачі ТМЦ) – для товарів;
підписаними обома сторонами оформленими належним чином актів КБ-2в та довідок КБ-3 – для монтажно-будівельних робіт;
підписаними обома сторонами оформленими належним чином актів прийму-передачі наданих послуг – для послуг.
Замовник у квітні за результатами закупівлі підписав договір на надання послуг з розроблення проєктної документації. Послугу оплатив. Проте тепер потрібно повернути кошти і замовити нову проєктну документацію з іншою назвою. Чи можна розірвати договір?
Ще один ризик пов'язаний з нагальною потребою у певних ТМЦ. Так, замовник може попередньо оплатити ТМЦ, яких потребує, так би мовити ще «вчора», а недобросовісний постачальник може поставити менш якісний товар, або (наприклад у лікарню) продукти із строком споживання, що добігає закінчення. В такому випадку, у замовника вже не буде часу на претензійну, чи судову тяганину. І така недобросовісна поведінка постачальника вплине на якість ТМЦ.
На перший погляд не очевидний ризик, але такий що іноді зустрічається на практиці. Це випадки, коли керівник замовника «під чесне слово» підписує акт отриманих послуг/робіт або видаткову накладну, а постачальник, отримавши бажаний документ, не поспішає з поставкою, чи взагалі від неї відмежовується.
Попередня оплата за електроенергію та газ
Формально, Постанова № 1070 дозволяє здійснювати, бюджетними установами у т.ч. попередню оплату за газ та електроенергію. Втім, варто звернути увагу на таке.
У Постанові № 1070 вказано, що замовники можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі. Тобто, попередня оплата не є обов’язком замовника. Більше того, формування: «…можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі… - на строк не більше», означає, можливість сплати кожного нового авансу. Фактично, їх можна здійснити хоч 4 рази на рік, хоч більше, головне, щоб постачальник поставив попередньо оплачений товар/роботи/послуги повністю та вчасно.
Отже, попередня оплата за розподіл електричної енергії а також попередня оплата за газ можлива, але за умови якщо дві сторони договору на неї згодні.
Зверніть увагу, що згідно з п.п.5.10 типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Отже, нормативними документами не передбачені обов’язкові умови щодо встановлення попередньої оплати за розподіл електричної енергії, або попередньої оплати за газ. Оскільки, проєкт договору формує замовник, йому не потрібно обов’язково встановлювати в договорі умову про попередню оплату у вказаних закупівлях.
