У статті пояснюємо, на що зважати, коли закуповуєте послуги з управління нерухомістю. Також розбираємо ситуацію, як замовнику спланувати і провести закупівлю послуг з управління, якщо кошти виділяють періодично та маленькими сумами
Що потрібно знати про управління нерухомістю
Управління нерухомістю — комплексна послуга, що передбачає управління третьою особою (спеціальною організацією) об’єктами нерухомості за винагороду.
Власник передає своє майно в управління спеціальній організації зазвичай тоді, коли хоч е звільнитися від механічної та рутинної роботи, заощадити власний час, ресурси. Тож управління нерухомістю відбувається в інтересах власника майна, і його головна мета — отримати прибуток.
Поняття «управління нерухомістю» — багатогранне, воно охоплює:
- управління доходами та витратами;
- технічне обслуговування будівлі, зокрема ремонт, клінінг, благоустрій;
- юридичний супровід, зокрема чистоту та прозорість договорів з орендарями.
У процесі планування закупівлі послуг з управління замовнику важливо дотримувати заборони ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги.
За ДК 021:2015 послуги з управління нерухомістю належать до коду 70330000-3 — Послуги з управління нерухомістю, надавані на платній основі чи на договірних засадах.
 |
Перевірте, чи правильно обрали CPV код для свого предмета закупівлі. Скористайтеся автоматизованим пошуком в системі Експертус Держзакупівлі
Скористатися пошуком
|
В Україні є безліч компаній, які мають змогу надавати подібні послуги. Тому говорити про відсутність конкуренції на цьому ринку послуг не варто. Однак кожна ситуація — індивідуальна, і підхід до визначення виду закупівлі у кожного замовника буде свій.
На які передумови зважати під час закупівлі послуг з управління
Передусім ознайомтеся з документами, що підтверджують:
- право власності на будівлю;
- право користування.
Від цього залежатиме спосіб закупівлі.
Як бути, коли замовник — власник
Як закуповувати послуги з управління нерухомістю
Ані Особливості, ані Закон № 922 не забороняють оголошувати процедуру закупівлі на очікувану вартість. Її обов’язково слід відобразити у річному плані закупівель замовника.
Якщо у замовника немає кошторисних призначень в тому обсязі, що відповідає сумі договору, укладеному за результатами відкритих торгів, він має право зменшити таку суму до наявного обсягу кошторисних призначень. Таке зменшення сторони оформлюють додатковою угодою до договору про закупівлю.
Розпорядники бюджетних коштів (
далі — розпорядники) під час взяття та реєстрації бюджетних зобов’язань
мають дотримувати вимог Бюджетного кодексу України та
Порядку № 309.
Для замовників, які належать до розпорядників, встановлені обмеження на взяття бюджетних зобов’язань залежно від фонду бюджету:
- за загальним та спеціальним фондами — розпорядники беруть бюджетні зобов’язання та проводять платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Також вони враховують необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років;
- за спеціальним фондом — розпорядники беруть бюджетні зобов’язання винятково в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
Замовнику справді важко зорієнтуватися, як планувати та оголошувати закупівлі, якщо кошти впродовж року виділяють періодично та маленькими сумами. Радимо у такому випадку обрати для себе один з пропонованих варіантів.
Кілька процедур
У своїх діях орієнтуйтеся на річну потребу в предметі закупівлі.
Якщо річна потреба перевищує 100 тис. грн, проводьте закупівлю за вимогами пункту 10 Особливостей.
Протягом бюджетного року щоразу, коли виділяють кошти, оголошуйте відкриті торги незалежно від вартісних меж закупівлі. Змоделюємо такі дії в ситуації.
Такий спосіб планування та проведення закупівлі не спричинює в діях уповноваженої особи складу адміністративного правопорушення. Адже замовник не уникає проведення процедури закупівлі відкриті торги.
Одні торги
У цьому випадку оголошуйте закупівлю на свою річну потребу в предметі закупівлі та на річну очікувану вартість. За результатами відкритих торгів на очікувану вартість укладайте договір про закупівлю.
Далі, з огляду на відсутність бюджетних асигнувань, сторони зменшують суму договору до наявного розміру бюджетних асигнувань у замовника.
Черговий транш коштів розглядайте вже як додатково виділені кошти. Предмет закупівлі, що закуповуватимете на такі додатково виділені кошти, вважайте новим предметом закупівлі. В цьому зорієнтовує роз’яснення Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06.
Вартісні межі застосовуйте як до нового предмета закупівлі. Тобто, якщо сума додатково виділених коштів не становитиме та не перевищуватиме 100 тис. грн, зможете укласти прямий договір. Якщо ж сума додатково виділених коштів перевищуватиме 100 тис. грн — знову проводьте процедуру закупівлі відкриті торги.
