Із початком війни співпраця з будь-якою компанією, що пов’язана з рф, не лише негативно впливає на репутацію, а й стала ризиковою з точки зору правових наслідків. У консультації розповімо про те, які наслідки несе співпраця з компаніями, пов’язаними з рф
Основні заборони та обмеження щодо діяльності з підприємствами, що пов’язанні з рф, наведемо у Таблиці.
Яку співпрацю з компаніями, пов’язаними з росією, заборонили чи обмежили
Нормативний акт
Заборони та обмеження
Нормативний акт
Заборони та обмеження
Постанова КМУ «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187
Заборонили виконувати будь-які зобов’язання (грошові тощо) на користь:
рф; її громадян*;
юросіб із рф;
юросіб з України, якщо кінцевим бенефіціарним власником (КБВ), членом або учасником (акціонером) із часткою у статутному капіталі таких юросіб від 10% і більше є рф, громадяни рф*, юрособи з рф.
Заборонили відчужувати і передавати у заставу нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права, транспортні засоби на користь рф чи осіб, які з нею пов’язані.
Заборонили отримувати у власність (як за плату, так і безкоштовно) або під заставу нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права, транспортні засоби від рф чи осіб, які з нею пов’язані
Постанова КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164
Заборонили вчиняти будь-які нотаріальні дії за зверненням:
громадян рф*;
юросіб із рф;
юросіб з України, якщо КБВ, членом або учасником (акціонером) із часткою у статутному капіталі таких юросіб 10% і більше є громадянин рф або юрособи з рф
Постанова КМУ «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 № 426
Заборонили імпорт товарів із рф
Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18
Банкам наказали зупинити видаткові операції за рахунками:
резидентів рф та рб;
юросіб (окрім банків), КБВ яких є резиденти рф та рб.
Банкам заборонили здійснювати будь-які валютні операції:
із використанням російських та білоруських рублів;
учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в рф або рб;
для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані / постійно проживають) в рф або рб
Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116-IX (далі — Закон № 2116)
Запровадили можливість примусово вилучати в Україні об’єкти права власності рф та її резидентів.
Йдеться про рухоме та нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що перебувають (зареєстровані) на території України та належать юрособам, їх філіям або представництвам із України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є рф та/або в яких рф прямо чи опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі)
* Окрім тих, які проживають на території України на законних підставах.
Також 01.04.2022 депутати схвалили проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» щодо уточнення окремих положень (далі ― законопроєкт № 7169). Він ще чекає на підпис Президента України і після підписання має стати Законом № 2176.
Закон № 2176 вносить важливі зміни до Закону № 2116. Після того, як він набере чинності:
розшириться зміст терміна «резиденти», а саме, збільшиться коло осіб, у яких можуть примусово вилучити об’єкти права власності — до них додатково потраплять фізособи;
до резидентів можуть прирівнювати фізичних або юридичних осіб (незалежно від громадянства, провадження основної діяльності тощо), які постійно перебувають за межами України або на тимчасово окупованій території України та публічно заперечують чи підтримують збройну агресію рф проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та які не зупинили чи не припинили провадження своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території рф у період дії воєнного стану в Україні.
З огляду на ці заборони та обмеження у законний спосіб працювати з контрагентами, тобто громадянами або юрособами з рф, на сьогодні взагалі неможливо. Заборонено імпортувати їхні товари в Україну.
Співпраця з українськими контрагентами, які мають російське коріння
Співпрацювати з українськими юрособами, бенефіціарами, членами або учасниками яких є рф, її громадяни або юрособи, також практично неможливо.
Певна шпаринка для співпраці залишається лише для тих українських юросіб, у яких громадяни та/або юрособи з рф володіють часткою (акціями) у статутному капіталі менше ніж 10% (ч. 1 п. 1 Постанови № 187).
Тож коли укладаєте договори з контрагентами, зважайте на те, хто є їх учасниками (акціонерами). Якщо такими учасниками (акціонерами) є громадяни або юрособи з рф, така співпраця можлива, лише якщо їхня частка (акції) у статутному капіталі менша ніж 10%.
Зверніть увагу, йдеться саме про володіння часткою або акціями в статутному капіталі української юрособи на рівні менше ніж 10%. Коли ж йдеться про бенефіціарне володіння юрособою, тобто коли суб’єкти рф прямо не володіють частками (акціями) у статутному капіталі української юрособи, але при цьому є КБВ, співпрацювати з такою українською компанією заборонено.
Можлива ситуація, коли частка одного суб’єкта рф у статутному капіталі юрособи менша ніж 10%, але КБВ такої юрособи є інший суб’єкт рф. Із таким українським контрагентом працювати також заборонено. Адже Постанова № 187 забороняє виконувати зобов’язання на користь таких контрагентів.
Співпрацювати з такими контрагентами ризиковано ще й тому, що Постанова № 187 визначає нікчемними правочини, що порушують передбачені в ній заборони.
Нікчемні правочини є недійсними в силу закону. Тому не потрібно додатково визначати такі правочини недійсними через суд. Якщо правочин недійсний, він не створює жодних юридичних наслідків. Навіть якщо ви уклали договір постачання товару і він реально виконаний, тобто товар поставили й оплатили (так, є інформація, що деякі банки пропускають такі платежі), є ризик того, що переданий товар не вважатимуть переданим на умовах поставки, а сплачені гроші не вважатимуть сплаченими за товар. Принаймні ці обставини матимуть податкові наслідки. Товар можуть визнати таким, що його передали безоплатно, а кошти — такими, що їх перерахували як безповоротну фінансову допомогу.
Білорусь офіційно не визнали країною-агресором, тому взаємодія з контрагентами з рб менш обмежена законодавчо. Наразі обмеження стосуються лише здійснення платежів. Тобто резиденти рб:
які мають рахунки в українських банках, та українські юрособи, КБВ яких є резиденти РБ, сплачувати свої грошові зобов’язання з цих рахунків не зможуть;
не можуть розрахуватися валютою з-за кордону, оскільки НБУ заборонив банкам проводити валютні операції, учасниками яких є юридичні або фізичні особи, які мають місцезнаходження (або зареєстровані чи постійно проживають) в рб. Українські суб’єкти господарювання також не можуть розрахуватися валютою з резидентами рб.
Тож формально немає заборони укладати договори з резидентами рб чи українськими юрособами, КБВ яких є резиденти рб. Але фактично доцільність таких договорів на сьогодні дуже сумнівна, оскільки розраховуватися за такими договорами неможливо.
