Найпоширеніші корупційні ризики у публічних закупівлях

Порушення, які можна виявити у публічних закупівлях через відкриті дані.
Отримайте безплатний доступ на цілу добу

Приклади найпоширеніших порушень, які можна виявити у закупівлях через відкриті дані:

  1. Закупівля товарів або послуг за завищеними цінами
    Коли ціна закупівлі вища за середньоринкову, це може вказувати на неефективне використання бюджетних коштів. Така закупівля підпаде під ретельнішу перевірку, щоб виключити інші корупційні ризики.
  2. Умови ТД, прописані під певного учасника, та дискваліфікація його конкурентів із надуманих причин
    Особливі вимоги до товару, послуги чи постачальника можуть штучно обмежувати участь інших компаній у закупівлі. Наприклад, під час проведення тендерів на реконструкцію футбольних полів державні органи висунули вимогу, щоб штучна трава була «кучерявою», а таку випускав лише один завод.
    Часом дискримінаційні вимоги можуть не бути прямо викладені в документації, але замовник використовує штучно створені причини, як відсутність незначних довідок чи нумерації сторінок документів, для дискваліфікації певних учасників.
  3. Поділ предмета закупівлі для уникнення проведення торгів
    На період дії воєнного стану КМУ дозволив укладати прямі договори на товари та послуги вартістю до 100 тис. грн, послуги з поточного ремонту до 200 тис. грн і роботи до 1,5 млн  грн. Також КМУ передбачив можливість не публікувати у системі Prozorro договори до 50 тис. грн.
    Поділ закупівлі на допорогові суми, щоб уникнути відкритих торгів і не публікувати інформацію в системі, є порушенням.
  4. Зловживання винятками для закупівлі у період воєнного стану за нагальною потребою і оприлюднення інформації
    Особливості встановлюють винятки для публічних закупівель на період воєнного стану, що дозволяють закуповувати без застосування відкритих торгів, зокрема, коли виникла нагальна потреба і коли оприлюднення інформації про закупівлю становить загрозу національній безпеці. Зловживання цими винятками призводить до переплат та обмежує прозорість процесу закупівель.
  5. Пов’язані між собою компанії, які брали участь у тендері
    Пов’язаність компаній за адресою, спільні контактні дані та спільні засновники можуть свідчити про фіктивну конкуренцію.
    Також так зване «спаринг-партнерство», коли учасники, хоча не прямо пов’язані, регулярно беруть участь у торгах та демонструють незначний рівень конкуренції, може свідчити про потенційну змову.
  6. Участь у торгах учасника, який має відношення до рф/рб
    Особливості забороняють закуповувати у громадян рф, рб та їхніх юридичних осіб, а також українських фірм, власниками 10% яких є зазначені держави.
  7. Санкції, накладені на учасника чи переможця тендеру
    Не лише громадяни рф та рб, але й компанії, громадяни України та інших держав можуть потрапити під санкції за співпрацю з агресором чи фінансування війни. Закон забороняє укладати контракти з такими суб’єктами. Отже, важливо перевіряти учасників закупівель та засновників компаній у санкційному реєстрі НАЗК.

Джерело: Open Data Toolkits

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
146

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1149

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5274

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23618

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8317

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді