КМУ ухвалив постанову про Реєстр об’єктів критичної інфраструктури

Кабмін ухвалив постанову «Про затвердження Порядку ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення об’єктів до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, доступу та надання інформації з нього»

Цей документ визначає процедури формування і ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення об’єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об’єкти критичної інфраструктури, регламентує умови доступу та надання інформації з Реєстру. 

Відповідно до цього документа, держателем та адміністратором Реєстру є уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України. Він здійснює облік, узагальнення, систематизацію, аналіз та надання інформації з Реєстру, а також відповідає за внесення (та виключення) інформації про ОКІ в Реєстр.

Нагадаємо, що під час дії воєнного стану та 12 місяців після його припинення чи скасування уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України є Державна служба спеціального звʼязку та захисту інформації України

Реєстр відіграє важливу роль у координації процесу захисту критичної інфраструктури України. Він дозволяє узгодити дії суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, запровадити обмін інформацією між суб’єктами захисту, створити єдину базу даних щодо загроз і вразливостей, здійснити оцінку стану захищеності ОКІ, забезпечити паспортизацію та захист обʼєктів. 

«Затвердження порядку створення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури – важливий крок на шляху захисту наших ОКІ, проте це – тільки один із перших кроків. Тепер всі органи, відповідальні за захист критичної інфраструктури, мають долучитись до роботи з наповнення цього реєстру», – зазначив Голова Держспецзв'язку Юрій Щиголь. 

Відповідальними за надання інформації до Реєстру є секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури. Вони ідентифікують ОКІ, разом із оператором критичної інфраструктури здійснюють категоризацію ОКІ відповідно до вимог, викладених у постанові КМУ № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури», за результатами чого складають секторальні переліки ОКІ та подають інформацію в Держспецзв'язку для її внесення в Реєстр. 

«Від того, наскільки швидко та якісно буде проведена робота, залежить в тому числі наша стійкість перед ворогом», – зазначив Голова Служби.

Джерело: офіційний сайт Держспецзв'язку

 

 

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
142

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1147

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5267

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23573

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8316

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді