За повідомленням пресслужби БЕБ та СБУ, детективи Бюро економічної безпеки спільно зі співробітниками Служби безпеки України вилучили понад 16 тисяч тонн бензину та дизельного пального за результатами обшуків на нафтобазах в Одеській та Черкаській областях, що належать ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».
Понад 3 тисячі тонн пального орієнтовною вартістю майже 144 млн грн вже арештовано. Окрім того, підготовлено клопотання про накладення арешту на 13 тис. тонн вилучених нафтопродуктів вартістю 640 млн гривень. Орієнтовна загальна вартість вилученого палива становить майже 800 млн грн.
Ці нафтобази належать декільком товариствам, які афілійовані з відомою фінансово-промисловою групою.
ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта» здійснювали нелегальний збут палива без відображення операцій у податковій звітності, таким чином ухилялися від сплати податків. У подальшому це паливо реалізовувалося через мережу АЗС без сплати акцизного податку.
Наразі вилучені нафтопродукти заблоковані з метою уникнення ймовірного нелегального продажу. Вирішується питання щодо подальшої передачі палива для потреб ЗСУ.
Раніше, БЕБ та СБУ викрили колишніх менеджерів «Укрнафти» та «Укртатнафти» у привласненні 40 млрд гривень. У рамках розслідування справи відбулися гучні обшуки. Детективи БЕБ повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах колишньому керівнику та головному бухгалтеру компанії. Колишній директор ПАТ «Укртатнафта» наразі перебуває під вартою.
Правоохоронці продовжують активні слідчі дії у межах кримінальних проваджень, встановлюють всі обставини протиправної діяльності колишніх керівників цих компаній.
З метою якнайшвидшого надходження коштів до держбюджету, детективи БЕБ вже забезпечили відшкодування завданих державі збитків.
Так, за одним з епізодів протиправної діяльності, ПАТ «Укртатнафта» здійснило перерахування коштів до бюджету декількома платежами у загальній сумі 531 млн грн.
Досудове розслідування у кримінальному проваджені за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212 КК України здійснюють детективи Бюро економічної безпеки України у співпраці зі співробітниками СБУ та процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
