Врегульовано питання безпечності матеріалів, які контактують з харчовими продуктами

3 листопада 2022 року, народні депутати України 306 голосами ухвалили в другому читанні Закон України № 4568 від 04.01.2021 «Про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами».

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що реалізація Закону дозволить встановити єдині правила у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів й предметів, які безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами.

«Основна мета цього документу –  комплексно врегулювати питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей. Нам важливо було підготувати редакцію цього закону на основі вимог понад 10-ти актів Європейського Союзу, і тим самим створити законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС», –  зазначив Микола Сольський. 

У Законі йдеться про такі матеріали і предмети, як папір та картон, пластик, друкарські фарби, регенеровану целюлозу, силікон, текстиль, лаки і покриття, віск, деревину, клеї, кераміку, корок, гуму, скло, іонообмінні смоли, метали і їх сплави, активні та інтелектуальні матеріали і предмети, а також інші.

Серед основних новацій регулювання:

  1. визначено загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
  2. врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;
  3. впроваджено державну реєстрацію та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання);
  4. визначено чіткі вимоги, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
  5. удосконалено вимоги щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.

Довідково

Закон розроблено на виконання пункту 20 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Cанітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Джерело: офіційний сайт Мінагрополітики

 

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
165

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1161

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5296

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23787

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8351

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді