КМУ оновив Порядок, за яким Держаудитслужба та її територіальні органи проводять інспектування.
Зміни, зокрема, передбачають право посадових осіб органу держфінконтролю, коли вони з’ясовують обставини фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю, вимагати та одержувати письмові пояснення від працівників об’єкта контролю, а також інформацію від інших осіб.
Працівники об’єкта контролю мають надати письмові пояснення протягом трьох робочих днів з дня, коли отримали відповідний перелік питань. Якщо працівник таких пояснень не надає або відмовляється їх надати, аудитор зафіксує це в акті ревізії.
Органи Держаудитслужби також можуть проводити зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях, щоб підтвердити вид, обсяг операцій, розрахунки та з’ясувати їх реальність та повноту відображення в обліку об’єкта контролю.
За результатами зустрічної звірки аудитори складають у чотирьох примірниках довідку.
Орган держфінконтролю невідкладно поінформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законом, якщо:
- його посадову особу або залученого фахівця не допустили до проведення зустрічної звірки;
- їм не надали необхідних для звірки документів.
Стосовно осіб об’єкта контролю, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки і ревізії, вживають заходів для притягнення до юридичної відповідальності відповідно до закону.
Джерело: постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» від 08.10.2022 № 1123
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
