Наразі аудитори звертаються до замовників та просять пояснити, чому у перші дні війни переможець процедури закупівлі не завантажив довідки з податкової та МВС? Але ж тоді всі реєстри не працювали. Чи правомірним є таке звернення аудиторів?
            
            
                
Так, пояснимо чому.
На вимогу пункту 3 частини 1 статті 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
Ця норма — імперативна. Якщо згадані умови наявні, вона зобов’язує замовника відхилити тендерну пропозицію учасника-переможця, незважаючи на обставини.
На початку воєнного стану Мінекономіки повідомило: якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся.  Підставою для цього обирають частину 5 статті 32 Закону № 922 — якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили (лист від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06).
Щоб належно забезпечити потреби під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, замовники для закупівлі товарів, робіт і послуг могли керуватися Постановою № 169.
                
             
            
                
                                    
                        
                        На жаль, адміністративна відповідальність — не єдина, яку можна понести в закупівлях. Існують норми, що призводять до кримінальної відповідальності, тому важливо знати, коли таке може настати. Розглядаємо найпоширеніші випадки кримінальної відповідальності у сфері публічних закупівель
                        
                    
                                                        
                        
                        Оскарження потенційним постачальником рішень/дій замовника у спрощеній процедурі відрізняється від оскаржень в процедурах закупівель. Замовники не завжди враховують нюанси проведення таких закупівель, тому потенційні постачальники, що не стали переможцями (або з інших підстав) можуть оскаржити спрощену закупівлю, чим завдати значних витрат замовнику. Розглянемо процедуру оскарження у спрощених закупівлях, підкажемо, як її уникнути та зберегти гроші замовнику.
                        
                    
                                                        
                        
                        В Україні список міжнародних спонсорів війни, який вів НАЗК, передали до Державного реєстру санкцій РНБО. Тепер офіційні дані про компанії, що підтримують агресора, доступні в єдиній державній системі онлайн
                        
                    
                                                        
                        
                        Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати — роз’яснюємо у статті
                        
                    
                                                        
                        
                        У консультації розглянемо, що таке корупційні ризики в публічних закупівлях та на що зважати замовнику під час планування закупівлі