Наразі аудитори звертаються до замовників та просять пояснити, чому у перші дні війни переможець процедури закупівлі не завантажив довідки з податкової та МВС? Але ж тоді всі реєстри не працювали. Чи правомірним є таке звернення аудиторів?

Так, пояснимо чому.
На вимогу пункту 3 частини 1 статті 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
Ця норма — імперативна. Якщо згадані умови наявні, вона зобов’язує замовника відхилити тендерну пропозицію учасника-переможця, незважаючи на обставини.
На початку воєнного стану Мінекономіки повідомило: якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся. Підставою для цього обирають частину 5 статті 32 Закону № 922 — якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили (лист від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06).
Щоб належно забезпечити потреби під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, замовники для закупівлі товарів, робіт і послуг могли керуватися Постановою № 169.
Завадити успішному проведенню закупівель може конфлікт інтересів. Необхідно перевірити вірогідність його наявності перед початком закупівель. Для цього з’ясуємо, що це, які є види конфліктів, відповідальність при їх наявності, та як їм запобігти, у цій статті
В Україні список міжнародних спонсорів війни, який вів НАЗК, передали до Державного реєстру санкцій РНБО. Тепер офіційні дані про компанії, що підтримують агресора, доступні в єдиній державній системі онлайн
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті