Порядок відмови у призначенні недоброчесним кандидатам на високі державні посади

НАЗК розробило Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад із підвищеним корупційним ризиком.

27 серпня 2022 року Уряд прийняв постанову, якою затверджено нову редакцію Порядку.

«Спецперевірка осіб, які претендують на високі посади, повинна відсіювати людей, які однозначно не можуть бути високопосадовцями. В сучасних реаліях насамперед це особи, які ухиляються від військової служби чи є військовозобов’язаними, але досі не перебувають на обліку у військкоматі. НАЗК сподівається, що затвердження нового Порядку підштовхне й до відновлення процесу перевірки кандидатів на посади, де доброчесність – це перша фахова складова посади», – зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Оновлений Порядок враховує питання, які не вирішувала попередня версія документа. Зокрема:

  • визначені підстави, за якими запит про проведення спеціальної перевірки може бути повернений кандидату без розгляду;
  • передбачена можливість здійснювати взаємодію та обмін відомостями щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки між органами (підрозділами), які її проводять, в електронній формі;
  • визначено особливості проведення спеціальної перевірки на певні посади:
  • перебування на яких становить державну таємницю;
  • співробітників кадрового складу розвідувальних органів;
  • кандидатів, які займають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею, та/або посади співробітників кадрового складу розвідувальних органів, або звільнені з таких посад.

До того ж тепер у Порядку є перелік причин, через які відповідальні органи можуть відмовити кандидату в призначенні на посаду, а саме:

  1. подання підроблених документів або неправдивих відомостей;
  2. відображення в електронній декларації недостовірних відомостей на суму понад 100 прожиткових мінімумів (227 тис. грн для декларації за 2021 рік);
  3. належність претендента на посаду до переліку люстрованих осіб (тобто у випадку, якщо до особи застосовуються заборони, передбачені частиною 3 або 4 ст.і 1 Закону України «Про очищення влади»);
  4. неперебування на військовому обліку за місцем проживання або ухилення від військового обліку претендента на посаду, який є призовником, військовозобов’язаним чи резервістом;
  5. наявність у претендента на посаду громадянства іноземної держави.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

 

Статті за темою

Усі статті за темою

Індикатори ризиків публічних закупівель 2025

У вересні 2024 року Мінфін оновив методику визначення та перелік індикаторів ризиків. Пояснимо, що собою являють індикатори ризику, як вони впливають на закупівлі та що потрібно враховувати замовникам у 2025 році
6425

Що таке конфлікт інтересів

Якщо ви проводите публічні закупівлі, маєте чітко розуміти, що таке «конфлікт інтересів». Якщо цього не врахуєте, ризикуєте наразитися на штраф та визнання договору недійсним. Головне про види конфліктів, відповідальність та запобігання їм — роз’яснює експерт
10448

Держаудитслужба: повноваження та перевірки

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
17587

Відповідальність у сфері закупівель: судова практика

Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
47719

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді