КМУ постановою від 22.07.2022 № 821 затвердив Порядок проведення моніторингу рівня безпеки об’єктів критичної інфраструктури, який розробило Мінекономіки.
Йдеться про об’єкти енергозабезпечення, водопостачання, медицини, транспорту, оборони, хімічної промисловості та інших сфер, порушення роботи яких спричинює загрози національній безпеці та може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Порядок напрацьований на вимогу Закону України «Про критичну інфраструктуру»від 16.11.2021 № 1882-ІХ і містить алгоритм дій:
- Моніторинг здійснюватимуть раз на три роки секторальні та функціональні органи у сферізахисту критичної інфраструктури.
- Оцінка стану захищеності буде враховувати специфіку функціонування об’єкта.
- За результатом моніторингу складатимуть акт, де вкажуть одну з трьох оцінок забезпечення захищеності: «забезпечує», «обмежено забезпечує», «незабезпечує».
- Обов’язково надаватимуться пропозиції про вдосконалення системи захисту об’єкта.
- Оператор критичної інфраструктури (юрособа або ФОП, що управляє об’єктом) отримає акт перевірки й зобов’язаний вжити заходів, щоб усунути виявлені недоліки та порушення.
Держава слідкуватиме за станом критичної інфраструктури й матиме механізми впливу для того, щоб гарантувати її безперебійну роботу.
Під час війни та в період післявоєнної відбудови ефективний контрольза критичною інфраструктурою дозволить уникнути надзвичайних ситуаційі забезпечитиукраїнців ресурсами та послугами, які вона генерує.
Джерело: Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України
Сильна підтримка — сильна Україна! Це звичайно про нас із вами.
Ми опинилися в невідомому досі для нас становищі. Тому щоб ви та ваша компанія
залишалася у робочій колії, пропонуємо підтримку.
Зекономте на передплаті журналу «Держзакупівлі»,
а також до експертно-правової системи «Експертус Держзакупівлі». Обговоріть передплату з вашим менеджером:
0 800 21 12 20 (дзвінки безплатні) або напишіть у чат. Миру нам. |
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
