Відповідь
Замовник насамперед має розуміти, на підставі чого вирішив придбати послугу без закупівлі. Чому укладає цивільно-правовий договір? Чому він не оголошує закупівлю?
Фізична особа так само, як і будь-який інший учасник, може брати участь у закупівлі. Адже в розумінні закону учасником у закупівлі може бути фізична особа, фізособа-підприємець чи юридична особа — резидент або нерезидент, зокрема об’єднання учасників.
Тож будь-яка фізична особа може зареєструватися в системі і брати участь в закупівлях на абсолютно ідентичних засадах з фізособами-підприємцями, юридичними особами. Жодних обмежень у цьому немає.
Законодавство у сфері закупівель не встановлює винятку, що передбачав би можливість укладати цивільно-правові договори поза ЕСЗ та не застосовувати вимоги Закону № 922. Тому замовник, якому потрібні певні послуги, на загальних засадах оголошує закупівлю. На цю закупівлю до нього можуть прийти і фізособа-підприємець, і фізична особа, яка сама від себе може надати такі послуги, і юридична особа.
Тобто лише з виду договору — з того, що укладають цивільно-правовий договір, — не можна робити висновок, що не треба застосовувати законодавство.
Інша справа — трудові відносини. Їх законодавство у сфері закупівель не регулює.
А ось якщо йдеться про договір про надання якихось послуг, де людина повністю відповідає за свою роботу, то підхід такий самий, як і до будь-якої закупівлі послуг. Виходимо з того, що замовник у розумінні Закону № 922 щось придбаває. Якщо він придбаває потрібну послугу, то має це робити в спосіб, передбачений законодавством. А коли під час придбання замовник перевищує вартісні межі, таке придбання має робити через ЕСЗ.
Отже, замовникам треба визначитися, про що йдеться. Якщо про придбання послуг, товарів, чи робіт — це придбання на загальних засадах. І тут немає жодних винятків лише через те, що сторони в результаті укладають цивільно-правовий договір.
