Відповідь
За такий вчинок передбачена кримінальна відповідальність. Яка саме і що тепер робити, підкажемо далі.
Підприємство порушило норми Закону № 5073.
Благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Частина 2 статті 1 Закону № 5073 |
Благодійником є дієздатна фізична особа чи юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно провадить один чи декілька видів благодійної діяльності (ч. 5 ст. 1 Закону № 5073). Тобто коли підприємство лише збирає внески, але саме не долучається до благодійної діяльності, воно провадить публічне збирання пожертв.
Публічним збиранням благодійних пожертв визнають добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема, з використанням засобів електронних комунікацій, у т. ч. благодійного електронно-комунікаційного повідомлення, для досягнення мети, визначеної Законом № 5073 (ч. 1 ст. 7 Закону № 5073).
При цьому публічний збір благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України провадять особи, зазначені в частинах 2—5 статті 7 Закону № 5073, в порядку, визначеному урядом (ч. 8 ст. 7 Закону № 5073). Як збирати пожертви, визначає Порядок № 451.
Порядок № 451 встановлює, що збирати кошти мають право особи, які:
- діють від імені благодійної організації або на користь благодійної організації від власного імені (через благодійні організації);
- діють від імені або на користь Міноборони;
- є уповноваженими посадовими особами Міноборони з використанням ЗМІ.
Окрім того, змінити мету і порядок використання благодійної пожертви можливо лише за згодою благодійника, на підставі рішення суду або в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника. Благодійник або уповноважені ним особи мають право контролювати цільове використання благодійної пожертви, у т. ч. на користь третіх осіб (ч. 5, 6 ст. 6 Закону № 5073).
Отже, факт використання зібраних цільових коштів на забезпечення власної госпдіяльності є порушенням принципів благодійництва. Окрім того, вбачаємо високий ризик того, що були порушені норми Порядку № 451 щодо збирання коштів на користь ЗСУ.
Які наслідки та що робити?
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
Завадити успішному проведенню закупівель може конфлікт інтересів. Необхідно перевірити вірогідність його наявності перед початком закупівель. Для цього з’ясуємо, що це, які є види конфліктів, відповідальність при їх наявності, та як їм запобігти, у цій статті
