Уряд ухвалив нові правила розробки державних цифрових продуктів. Менше бюрократії, сучасні стандарти, краща кібербезпека та відкритий доступ до ринку розробників — саме так зміниться процес створення ІТ-рішень для державних органів. Постанова КМУ № 893 встановлює чіткі й прозорі вимоги до документації, дозволяє використовувати хмарні технології та передбачає відмову від застарілих стандартів
Погодження за Національною програмою з інформатизації
КМУ постановою від 15.07.2025 № 893 вніс зміни до Обов’язкових вимог до створення (модернізації, модифікації, розвитку), адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації.
Основні зміни:
- спростили документообіг — замість купи паперів лише два документи: технічні вимоги та технічне завдання. Скасували обов'язкову розробку робочої та експлуатаційної документації. Це заощадить місяці роботи;
- відмовились від застарілих стандартів СРСР — переходимо на сучасні міжнародні стандарти ISO та IEEE;
- покращили кібербезпеку — замість громіздких та застарілих комплексних систем захисту інформації (КСЗІ) будуть сучасні системи інформаційної безпеки (СІБ);
- дозволили вести документацію в електронному вигляді — використовувати відкритий код та хмарні технології;
- заборонили укладати ліцензійні договори з виплатою роялті за державні послуги — унеможливили вендорлок (привʼязку до одного розробника) і відкрили ринок для більшої кількості компаній.
Як це працює
Раніше, щоб модернізувати свою систему електронного документообігу, міністерствам потрібно було:
- підготувати 5–7 обов'язкових документів;
- розробити окрему КСЗІ;
- пройти тривалі процедури затвердження, використовуючи застарілі стандарти.
Зараз достатньо технічного завдання з мінімальними вимогами до документації та впровадження сучасної системи інформаційної безпеки за міжнародними стандартами. Замість місяців підготовки документів — тижні. Замість одного виконавця — відкритий ринок з чесною конкуренцією.
Що це дає Україні:
- стандартизований і відкритий процес створення програмного забезпечення і цифрових продуктів. Це змінює правила гри на ринку державних ІТ-послуг;
- до розробки залучатиметься не вузьке коло компаній, а відкритий ринок. Це реальна конкуренція, краща якість і нижчі ціни. Державні органи швидше впроваджуватимуть цифрові рішення, менше витрачатимуть на бюрократію і більше — на якість систем;
- для ІТ-бізнесу — це прозорі та зрозумілі правила гри, можливість використання світових практик, відсутність штучних бар'єрів;
- це значно пришвидшить процес цифровізації та скоротить видатки. Усі державні послуги будуть доступні онлайн — це реальна перспектива завдяки новим стандартам.
Міжнародне значення
Нові правила, зокрема:
- дозволяють міжнародним компаніям брати участь у створенні українських державних ІТ-систем за тими ж стандартами, за якими вони працюють у всьому світі;
- відкривають нові можливості для співпраці, залучення світового досвіду та інвестицій в українську цифрову інфраструктуру.
Джерело: офіційний сайт Мінцифри
У кожній закупівлі замовник приймає рішення. Вони можуть бути правильні або ж помилкові. Замовник несе за них відповідальність. Розглянемо, які вимоги встановлює законодавство до таких рішень
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
У статті роз’яснюємо, що таке «довідка про корупцію», як її сформувати, коли замовник має право її вимагати та яку позицію з цього питання займають ДАСУ і суди. Також подаємо покроковий алгоритм дій замовника
Настанова з визначення вартості будівництва затверджена Наказом Мінінфраструктури 01 листопада 2021 № 281. З того часу Настанова зазнала 4-х змін. Скачайте актуальний текст цього нормативного документа разом із додатками
Один із принципів публічних закупівель — максимальна економія, ефективність і пропорційність. Реалізувати його допомагає референтне ціноутворення під час державних закупівель — механізм, який держава запровадила для контролю цін. Як працює референтне ціноутворення під час державних закупівель — розглянемо у статті
