Державна аудиторська служби України в рамках євроінтеграції удосконалить проведення заходів державного фінансового контролю до зразкових міжнародних стандартів.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Про це йшлося на круглому столі щодо підвищення іміджу державного аудиту в Україні, організованому в рамках європейського проєкту «Зміцнення потенціалу зовнішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів» (EU4ACU).
Під час заходу було наголошено, що деякі об’єкти контролю продовжують сприймати аудит через призму «каральних» процедур радянського «контрольно-ревізійного управління». Натомість завдання аудиторів полягає не в тому, щоб знайти «слабкі місця» в діяльності підконтрольної установи, але насамперед – виявити причини, чому так сталося, та надати рекомендації щодо їх усунення для налагодження прозорої роботи.
У зв’язку з чим Держаудитслужба у найближчій перспективі стандартизує такий підхід, щоб вже на перших зустрічах із представниками підприємств чи установ, де відбуватиметься аудит:
- роз’яснювати його цілі та методи здійснення;
- ймовірні результати та точки очікуваної співпраці.
Удосконалений інструментарій, на думку аудиторів, дасть можливість усунути безпідставне занепокоєння, що інколи виникає у доброчесних працівників підконтрольних об’єктів при зустрічі з контролерами, а також дозволить вибудовувати конструктивну співпрацю у майбутньому.
Довідково
Проєкт Європейського Союзу «Зміцнення потенціалу зовнішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів» (EU4ACU) покликаний сприяти більш ефективному нагляду за державними ресурсами шляхом підвищення якості зовнішнього аудиту цих коштів.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
