БЕБ у Львівській області завершило досудове розслідування щодо неефективного використання бюджетних коштів під час виконання робіт, пов'язаних із запобіганням надзвичайним ситуаціям. Обвинувальний вирок щодо директора підприємства-підрядника скеровано до суду.
Чотири поради для організації роботи з Казначейством
Встановлено, що компанія, якою керував обвинувачений, проводила ремонтні роботи на замовлення одного з державних підприємств на Львівщині. Під час їх виконання директор умисно вносив неправдиві відомості в офіційні бухгалтерські документи.
Зокрема, аби уникнути сплати податку на додану вартість, у довідки та акти приймання було внесено завищену вартість будівельних робіт на суму невикористаних коштів. Такі дії спричинили заволодіння бюджетними коштами та заподіяння понад 1 млн грн збитків державі.
Під час досудового розслідування детективи також встановили ряд фінансових операцій з незаконно одержаними коштами та їх використання підозрюваним в особистих цілях.
Директору компанії було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 1 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. Обвинувальний акт скеровано до суду. Процесуальне керівництво здійснювали прокурори Львівської обласної прокуратури.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
