Мінекономіки винесло на громадське обговорення законопроект щодо внесення змін до закону «Про публічні закупівлі»

Міністерство економіки України оприлюднило на своєму сайті проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо удосконалення здійснення публічних закупівель”, який було розроблено з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення публічних закупівель, розвитку конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель.

Фахівець з публічних закупівель — 2022 ✔️ПРОКАЧАТИ СЕБЕ

Мінекономіки винесло на громадське обговорення законопроект щодо внесення змін до закону «Про публічні закупівлі»

Згідно аналізу регуляторного впливу у законопроекті пропонується внести ряд змін ідеологічного характеру, а саме:

  • підвищити поріг з 200 тисяч гривень до 500 тисяч гривень для здійснення замовниками закупівель товарів та послуг шляхом застосування процедур закупівель;
  • запровадити можливість проведення замовниками процедури відкритих торгів для укладання зарезервованих контрактів;
  • регламентувати здійснення закупівель для боротьби з COVID-19 із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель та/або з використанням електронного каталогу;
  • запровадити практику подання замовниками інформації про країну походження товару, яка буде зазначатися замовником у звіті про виконання договору про закупівлю;
  • надати можливість централізованим закупівельним організаціям проводити спрощені закупівлі;
  • регламентувати організацію процесу здійснення замовниками закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень;
  • надати право замовникам, які зобов’язані здійснювати через централізовану закупівельну організацію закупівлю товару, вартість якого є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1-3 частини першої статті 3 Закону, самостійно здійснювати закупівлю таких товарів з використанням електронного каталогу;
  • визначити обов`язок подання замовниками інформації про ціну за одиницю товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі з метою відстеження зміни вартості номенклатурних позицій предмета закупівлі з моменту укладення договору про закупівлю та протягом його виконання.

Також за результатами практики застосування суб’єктами сфери публічних закупівель положень Закону виникла необхідність у вдосконаленні наступних існуючих механізмів в Законі:

  • перегляд ознак для замовників з метою однозначного трактування положень Закону;
  • визначення аномально низької ціни електронною системою закупівель виключно за результатами проведеного електронного аукціону;
  • уточнення переліку оприлюднення інформації в річному плані щодо виду закупівлі, а також інформації про закупівлю, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель;
  • регламентація діяльності адміністратора електронної системи закупівель на рівні Закону;
  • зазначення замовником у тендерній документації переліку формальних помилок, що затверджується Уповноваженим органом, без необхідності їх опису та надання прикладів;
  • можливість продовження учасником процедури закупівлі строку дії своєї тендерної пропозиції з власної ініціативи у зв`язку із продовженням строків проведення закупівлі через оскарження процедур закупівель;
  • з метою недопущення дискримінації учасників-нерезидентів замовники від таких учасників можуть вимагати виключно передбачені законодавством країни їх реєстрації документи, які подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції;
  • встановлення єдиного підходу до механізму відхилення та відміни конкурентних процедур, переговорної процедури закупівлі, а також спрощеної закупівлі;
  • перегляд підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону з метою посилення контролю за закупівлями та зменшення ризиків зловживань (як учасників, так і замовників);
  • оприлюднення в електронній системі закупівель суб’єктом оскарження/замовником рішення суду щодо рішення органу оскарження, прийнятого за результатами розгляду скарги, що було оскаржене суб’єктом оскарження/замовником до суду, протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили;
  • самостійне здійснення закупівель товарів та послуг замовниками, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, із застосуванням переговорної процедури закупівлі у разі відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена;
  • перегляд випадків коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (у разі зміни найменування без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань замовника та/або переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі).

Проект Закону та аналіз його регуляторного впливу оприлюднено на офіційному вебсайті Мінекономіки в мережі Інтернет www.me.gov.ua в розділі “Обговорення проектів документів”.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту Закону Мінекономіки приймає впродовж 1 місяця з дати оприлюднення проекту на адресу:

Міністерство економіки України

01008, Київ, вул. Грушевського, 12/2

або на адресу електронної пошти: [email protected]

Державна регуляторна служба України

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11

або на адресу електронної пошти: [email protected]

Джерело: Міністерство економіки України


УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.

Статті за темою

Усі статті за темою

Тверда чи динамічна договірна ціна за Настановами

При проведенні тендера замовник повинен визначити вид ціни ще в проекті договору. При цьому він може зазначити, що тверда чи динамічна ціна, вирішиться при переговорах з учасником, якого буде обрано переможцем, на стадії підписання договору
5870

Закупівля програмного забезпечення

Програмне забезпечення це товар чи послуга питання одвічне, адже різні нормативні документи трактують по різному. Що врахувати для закупівлі програмного забезпечення — роз'яснюємо у статті
5171

Проектно-кошторисна документація (ПКД)

Проєктно-кошторисна документація — це основний документ в будівництві, що закладає вимоги до об’єкта. Будь-яке будівництво починається з проектування та складання кошторису витрат. Але чи є розробка ПКД окремим предметом закупівлі, чи це частина робіт з будівництва, хто її має замовляти та на підставі якого документа розробляти? Експерт роз’яснює все детально
73135

Авторське право на проектну документацію

Оскільки проєктна документація є інтелектуальною власністю її розробника, замовник не може вільно оголошувати відкриті торги на її коригування. Маєте врахувати авторське право на проектну документацію, адже виключне право на внесення змін належить лише автору
257

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді