БЕБ викрило службових осіб ПрАТ «Полтавський ГЗК» в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Компанія входить до групи Ferrexpo plc та є одним з найбільших світових виробників високоякісних окатків й платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Під час досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що Голова правління гірничо-збагачувального комбінату за попередньою змовою з головним бухгалтером вносили неправдиві відомості в офіційні документи підприємства, зокрема щодо нарахування плати за користування надрами родовища залізних руд.
У податкових деклараціях підприємства відображався обсяг та вартість товарної продукції у вигляді руди дробленої, тобто без процесу збагачення, що значно впливає на вартість рентних платежів. Таким чином вони занизили податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами, що призвело до ненадходження понад 1,2 млрд грн в Державний бюджет України.
Детективи Бюро економічної безпеки України повідомили про підозру Голові правління та головному бухгалтеру ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб).
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України. Процесуальне керівництво прокурори Офісу Генерального прокурора. Оперативний супровід - співробітники СБУ.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті