28.09.2023 проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення інструментів протидії порушенням у сфері закупівель» № 10089 від 26.09.2023 передано на розгляд профільному Комітету ВРУ.
Проаналізуємо, що змінилося у відповідальності УО. Розберемо, за які порушення УО можуть притягнути до дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності
Метою законопроєкту є забезпечення прозорого здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, які забезпечують ефективне та економне використання фінансових ресурсів замовника для задоволення потреб, упередження втрат фінансових ресурсів у процесі закупівель шляхом удосконалення інструментів державного фінансового контролю через законодавче врегулювання проблемних питань, які виникають під час моніторингу закупівель та інших питань щодо посилення державного фінансового контролю у сфері закупівель.
Проєктом унормовується питання судових проваджень за поданням органу державного фінансового контролю, зокрема пришвидшений розгляд судовими органами справ про оскарження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі органів державного фінансового контролю.
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
