НАЗК оновило дані лічильника подання декларацій: за минулий тиждень 1068 публічних службовців подали декларації за 2021 рік, 2091 – за 2022 рік.
Всього станом на 4 вересня декларації за 2021 рік подали вже 400,3 тис. посадовців.
Серед них:
- 50 народних депутатів (+ 2 за тиждень);
- п’ять міністрів (без змін);
- три заступники керівника Офісу Президента (без змін);
- 35 533 посадовців категорій «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади, + 105 за тиждень);
- 2 590 суддів (+ 20 за тиждень);
- 10 017 прокурорів, слідчих, дізнавачів (+ 42 за тиждень);
- 7 голів ОДА та ОВА (без змін).
Ці дані також опубліковано вгорі стартової сторінки вебсайту НАЗК – «Прогрес подання щорічних декларацій за 2021 рік». За 2022 рік подали декларації понад 279,1 тис. осіб. Зокрема, 33 народних депутатів (+2 за тиждень), два заступники керівника Офісу Президента (+1), чотири члени Уряду (без змін), три голови ОДА/ОВА (без змін).
НАЗК очікує на ухвалення вже цього тижня в цілому законопроєкту № 9534, який передбачає відновлення обов’язкового декларування. Сподіваємось, що Верховна Рада України врегулює питання відкриття даних Реєстру декларацій з урахуванням всіх безпекових аспектів. НАЗК вкотре наголошує про необхідність збереження інституту декларування та цілей на досягнення яких його було проваджено відповідним Законом України «Про запобігання корупцій». НАЗК очікує від народних депутатів України послідовних та чітких дій.
Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ відновити обов’язкове декларування та повноваження НАЗК з перевірки декларацій. Неодноразово закликали відновити декларування й представники Єврокомісії, G7, GRECO, Світового банку та інших міжнародних інституцій.
НАЗК нагадує, що з роз’ясненнями про те, як правильно заповнювати декларацію, можна ознайомитися у Базі знань НАЗК. Також роз’яснювальні матеріали шукайте за хештегом #декларуйся на Telegram-каналі НАЗК та сторінці НАЗК у Facebook.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
